Вільям Едуард Беркхардт Дюбойс

Вільям Едуард Беркхардт Дюбойс
англ. William Edward Burghardt Du Bois
Народився23 лютого 1868(1868-02-23)[2][3][…]
Ґрейт-Баррінґтон, Беркшир, Массачусетс, США
Помер27 серпня 1963(1963-08-27)[1][2][…] (95 років)
Аккра, Гана[1]
ПохованняOsu Castled і W.E.B. Dubois Memorial Centre for Pan African Cultured[5]
Країна США
 Гана[6]
Національністьафроамериканці[7]
Місце проживанняАтланта
Гана
Берлін
Діяльністьісторик, прозаїк-романіст, філософ, письменник, соціолог, соціальний працівник, правозахисник, фотограф, поет, автобіограф, публіцист, педагог, журналіст, мистецтвознавець, економіст
Галузьгромадянські права
Alma materУніверситет Фіскаd, Гарвардський університет, HU Berlin, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Гарвардський коледж і Searles High Schoold
Науковий керівникГустав Шмоллер і Albert Bushnell Hartd
Знання мованглійська[2][8]
ЗакладНова школа, Вільберфорський університетd[9], Університет Джорджії, Пенсільванський університет і Clark Atlanta Universityd
ЧленствоАкадемія наук НДР, Угорська академія наук, Alpha Phi Alphad, Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення і Американська академія мистецтв та літератури
Magnum opusThe Souls of Black Folkd, John Brownd, Black Reconstructiond, Dusk of Dawnd і The Philadelphia Negrod
Посадаактивіст громадянських правd
ПартіяСоціалістична партія Америки
РодичіOthello Burghardtd
У шлюбі зNina Gomer Du Boisd і Shirley Graham Du Boisd[10]
ДітиNina Yolande Du Boisd
Автограф
Нагороди
IMDbID 1415438

Вільям Едуард Беркхардт Дюбойс[11] (англ. William Edward Burghardt Du Bois, скорочення W. E. B. Du Bois, Дюбойс; 1868—1963) — афроамериканський громадський діяч, панафриканіст, соціолог, історик і письменник.

Життєпис

Дюбойс народився 23 лютого 1868 року біля в Грейт-Баррінгтоні (Массачусетс, США). Мулат (як мати, так і батько мали змішане походження). У 1895 році він став першим американцем з африканським корінням, що отримав ступінь доктора філософії Гарвардського університету, а через два роки став професором історії та економіки Атлантського університету, зайнявшись вивченням питань про соціальне становище афроамериканців. Він прийшов до висновку, що соціальні зміни відбудуться лише під впливом протестів. Погляди Дюбойс і його однодумців з числа освіченої чорної молоді були опозиційні ідеям іншого активіста за права афроамериканців того часу — Букера Вашингтона, який виступав за соціальну інтеграцію чорних і білих за допомогою відмови перших від негайного надання їм рівноправності, в той час як Дюбойс вважав вірним шляхом боротьбу за здобуття вищої освіти хоча б «обдарованою десятою частиною» (talented tenth) афроамериканців, яка б працювала на благо розвитку афроамериканців.

1905 року Дюбойс виступив одним із співзасновників Ніагарського руху (англ. Niagara Movement) — громадської організації за свободу, а в 1909 році разом з групою однодумців він заснував Національну асоціацію сприяння прогресу кольорового населення (англ. National Association for the Advancement of Colored People, NAACP). 1910 року Дюбойс залишив роботу в Атлантському університеті, щоб зосередитися на роботі редактора журналу «Криза» («Крайсис», The Crisis) в NAACP. 1934 року він повернувся в Атланту, а з 1944 по 1948 рік знову працював в NAACP. Дюбойс також виступив організатором серії панафриканських конгресів по всьому світу.

Дюбойс був відомий своїми лівими поглядами (в 1911—1912 роках перебував у Соціалістичної партії Америки, але вийшов, зіткнувшись з неготовністю її лідерів виступити проти расової дискримінації; з марксизмом, втім, він познайомився досить пізно) і кілька разів відвідував СРСР (в 1928, 1936 1949 1958—1959 і 1962 роках). У 1950 році він балотувався в Сенат США від штату Нью-Йорк як кандидат лівоцентристської Американської лейбористської партії, отримавши більше 200 000 голосів (4 %).

1951 року йому було пред'явлено звинувачення за службу в розвідці іноземної держави (Радянського Союзу), і хоча звинувачення з Дюбойс (за якого заступився сам Альберт Ейнштейн) незабаром були зняті, він на той час повністю розчарувався в США. До того ж, в 1955 році американський уряд не дозволив йому виїхати в Індонезію на Бандунгську конференцію. У 1961 році він вступив в американську Комуністичну партію, переїхав до Гани й відмовився від американського громадянства[12]. Помер 27 серпня 1963 року в Аккрі (Гана).

Примітки

  1. ↑ а б в Дюбуа Уильям Эдуард Бёркхардт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Rudwick E. Encyclopædia Britannica
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ Find a Grave — 1996.
  6. ↑ Lewis D. L. W.E.B. Du Bois: A Biography — Henry Holt, 2009. — С. 312. — ISBN 978-0-8050-8769-7
  7. ↑ BlackPast.org — 2004.
  8. ↑ CONOR.Sl
  9. ↑ Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
  10. ↑ African American Authors, 1745-1945: A Bio-Bibliographical Critical Sourcebook / E. S. Nelson — Westport: Greenwood Press, 2000. — P. 121,123. — 525 p. — ISBN 0-313-30910-8
  11. ↑ What’s in a Name? W. E. B. Du Bois vs. W.E.B. DeBois. UC Press Blog (англ.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  12. ↑ On Du Bois's move to Africa - W.E.B. Du Bois (англ.). Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 11 березня 2019. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)

Джерела

  • David Levering Lewis, W. E. B. Du Bois: Biography of a Race, 1868—1919, Lakewood, WA, Owl Books, 1994.
  • Edward J. Blum. W. E. B. Du Bois, American Prophet. Philadelphia, University of Pennsylvania Press, 2007.
  • Stewart, С. L. Civil Religion, Civil Society, and the Performative Life and Work of W. E. B. Du Bois. — The Journal of Religion, 88, 2008, № 3, 307—330.

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!