Ця сторінка належить до настанов української Вікіпедії. Її зміст узгоджено дописувачами й ухвалено як стандарт, якого рекомендується дотримуватись усім користувачам.
Увага: стандарт припускає винятки. При застосуванні настанови послуговуйтеся здоровим глуздом. Перш ніж редагувати цю сторінку, будь ласка, переконайтесь, що ваші зміни відображають консенсус. Якщо ви не певні щодо ваших дій, обговоріть їх заздалегідь на сторінці обговорення.
Це рекомендація[1], як формувати структуру типової базової статті. Для складних статей найкраще брати за основу наявну статтю прийнятної структури. Для порад з використання вікірозмітки дивіться Вікіпедія:Як редагувати статтю, а для інших правил оформлення дивіться Вікіпедія:Стиль.
Розділи та підрозділи додають через заголовки. Ці заголовки роблять статтю зрозумілішою через поділ та організацію тексту та наповнюють таблицю змісту. Дуже короткі та дуже довгі розділи та підрозділи створюють враження безладу та затримують читання.
Заголовки мають шестирівневу ієрархію, починаючи з 1 та до 6. Рівень заголовку визначається кількістю знаків рівності з обох боків від назви. Заголовок 1 (= Заголовок 1 =) автоматично генерується як назва статті і ніколи не застосовується всередині статті. Розділи починаються з другого рівня (== Заголовок 2 ==), з підрозділами на третьому рівні (=== Заголовок 3 ===) та додаткові рівні підрозділів на четвертому (==== Заголовок 4 ====), п’ятому та шостому. Розділи мають бути послідовні, тобто не можна перескочити від розділу відразу до під-під-розділу. Між розділами та абзацами має бути один порожній рядок; повторні порожні рядки у вікні редагування дадуть занадто багато білого простору в статті.
Шаблони розділів та оформлення коротких переказів
Якщо розділ статті є коротким переказом іншої статті, яка розглядає цей предмет детально, посилання на таку статтю має бути відразу після заголовка розділу. Ви можете скористатись шаблоном {{Main}}, щоб додати посилання головну статтю.
Якщо одна чи більше статей дає додаткову інформацію чи більше деталей (а не більш повне висвітлення теми), посилання на такі статті мають бути відразу після назви розділу, за умови якщо немає дублювання в тексті розділу. Такі додаткові посилання мають бути згруповані разом із шаблоном {{Main}} (якщо такий є), для легкого переходу читачем, а не розкидані серед тексту розділу. Для генерування таких посилань можна скористатись шаблонами:
Наприклад, щоб згенерувати посилання «Див. також» на статтю Вікіпедія:Як редагувати статтю, наберіть {{Див. також|Вікіпедія:Як редагувати статтю}} і отримаєте:
Розділи зазвичай складаються з абзаців писаної прози. Слід мінімізувати використання маркованих списків в тілі статті та у вступі, якщо вони є взагалі; проте маркований список може бути корисним, коли потрібно розбити велику масу тексту, особливо, якщо тема статті складна для пересічного читача. Марковані списки зазвичай використовують для списку літератури та джерел внизу статті. Між абзацами — як і між розділами — має бути тільки один порожній рядок; марковані списки зазвичай не розділяють порожнім рядком.
Слід уникати абзаців на одне речення, оскільки вони утруднюють читання; також важко читати абзаци, що перевищують певний розмір. Короткі абзаци та одинарні речення переважно не розкривають якоїсь думки; в такому випадку, можливо, краще використати маркований список.
Коли ви використовуєте деякі необов'язкові стандартні прикінцеві розділи, вони мають бути внизу статті із == заголовком 2-го рівня ==. У рідкісних випадках, коли доцільно поділити розділ на частини (наприклад, щоб відокремити книги від журналів) більшість дописувачів застосовують заголовок списку (;Книги) або жирний текст (Книги) замість заголовка 3-го рівня (=== Книги ===).
Порядок розділів
Якщо наявні прикінцеві розділи, вони мають іти в такому порядку.
Вміст: маркований список, зазвичай, у хронологічному порядку, робіт, створених суб'єктом статті.
Назва: назва розділу може змінюватись, залежно від вмісту. «Твори» краще вживати, коли до списку входять роботи, що не є друкованими публікаціями (наприклад: музика, фільми, картини, хореографія, архітектура) або якщо до списку входять роботи різного типу. Іноді вживають назви «Дискографія» чи «Фільмографія»; вживання назви «Бібліографія» (щодо друкованих праць) не вітається, оскільки тоді не зрозуміло чи обмежений список робіт тільки суб'єктом статті. «Твори»/«Публікації» має бути в множині, навіть якщо в переліку лише один елемент.
Розділ «Див. також»
Коли назва статті має інші чи подібні значення, їх слід подавати не в цьому розділі, а на початку статті за допомогою шаблонів {{otheruses}}, {{не плутати}}, {{about}}
Вміст: маркований список, краще в алфавітному порядку, внутрішніх посилань на статті Вікіпедії. Тут також зазвичай розміщують посилання на портали, тематичні проєкти та інші. Якщо список довгий, можливо, доречно використати {{Div col}} або {{Columns-list}}. У розділі не має бути посилань на неіснуючі статті (червоних посилань) чи на сторінки неоднозначностей.
Автори мають додати коротке пояснення, якщо зв'язок з предметом статті не очевидний, коли значення терміну не є загальновідомим або може бути двозначним. Наприклад:
Щоб вирішити, чи додавати посилання в розділ «Див. також», покладайтесь на власне судження та на здоровий глузд. Посилання в розділі «Див. також» повинні стосуватись теми, повинні відображати посилання, які були б в статті при більш повному висвітленні та не повинні перевищувати розумні межі. Користуйтесь загальним правилом, що в розділі «Див. також» не повинні повторюватись посилання з тексту статті та навігаційних шаблонів. Цей розділ не обов'язковий, багато високоякісних, всебічних статей не мають розділу «Див. також».
Посилання з розділу «Див. також» не повинні прямо стосуватись теми статті, тому що мета цього розділу — дати можливість читачу дослідити дотичні теми.
Назва: найбільш поширена назва для такого розділу «Див. також».
Вміст: цей розділ чи кілька розділів може містити:
1) пояснювальні примітки, що наводять інформацію, яка занадто детальна або недоречна в тексті статті;
2) посилання на джерела, що дають можливість перевірити конкретну інформацію в статті;
3) загальні джерела (бібліографічний перелік), які не стосуються якоїсь певної частини тексту або можуть бути поясненням до коротких виносок.
Якщо в статті є одночасно і пояснювальні примітки, і посилання на джерела, вони можуть бути поєднані в одному розділі або подані окремо. Загальні джерела мають бути після розділу пояснювальних приміток, а пояснювальні примітки йдуть перед посиланнями на джерела (якщо вони подані окремо). Таким чином може бути один розділ або два чи навіть три.
Якщо присутні всі розділи, то порядок такий: пояснювальні примітки, потім посилання на джерела і останній розділ загальних джерел.
Назва: дописувачі можуть обрати будь-яку назву для розділу. Найчастіше використовується назва «Примітки», деякі статті використовують також «Виноски» та «Джерела».
Якщо потрібно кілька розділів, то можливі такі варіанти:
для списку пояснювальних приміток і/або посилань на джерела: «Примітки», «Виноски»;
для списку загальних джерел: «Джерела».
Всі заголовки мають бути в множині, навіть якщо в списку лише один елемент.
Література
Вміст: необов'язковий маркований список, зазвичай в алфавітному порядку, публікацій, які автори рекомендують до прочитання для глибшого вивчення предмету статті. Автори можуть додати коротке пояснення до елементів. Публікації наведені в цьому списку оформляють таким самим чином, як і в інших розділах. В цьому розділі не повинен дублюватись вміст розділу посилань та, як правило, не дублюється вміст розділу джерел, хіба що розділ джерел занадто великий, щоб використовувати його як рекомендацію для читача. Цей розділ не призначений для загальних джерел, використаних при створенні статті[3].
Назва: «Література», «Рекомендована література», «Додаткова література» та «Додаткова інформація».
Посилання
Вміст: маркований список рекомендованих сайтів з коротким описом. Ці посилання не повинні бути в тілі статті і, як правило, не повинні дублюватись в розділі джерел. Література може замінити цей розділ.
Назва: «Посилання» або «Ресурси Інтернету»
Посилання на братні проєкти
Посилання на братні проєкти повинні бути, як правило, в розділі «Посилання», а не в «Див. також». Посилання на Вікісловник та Вікіджерела можна наводити в тексті статті (наприклад, для документу, що обговорюється, або для слова, що може зацікавити читача.)
Зокрема, прямокутний шаблон {{Commons}}, що з'являється справа, треба додавати на початку останнього розділу (це необов'язково розділ «Посилання») так, що повідомлення з'явиться поруч списку, а не знизу. Не робіть розділу, який буде складатись виключно з шаблонів. Якщо посилань на братні проєкти багато, можна скористатись шаблоном {{Вікіпосилання}}.
Якщо прямокутний шаблон у вашому випадку не підходить через велику кількість таких шаблонів справа внизу статті або через те, що немає ніяких зовнішніх посилань крім братніх проєктів, тоді спробуйте додати текстове посилання, наприклад {{Commons-inline}} в розділ «Посилання», таким чином, щоб посилання на братні проєкти були частиною списку.
Вміст: навігаційні шаблони, включно з шаблонами «наступник-попередник» та географічними шаблонами, наприклад {{розташування}}. Більшість навігаційних шаблонів не відображаються в друкованій версії статей вікіпедії.
В ідеалі зображення мають бути рівномірно розподілені у статті та стосуватись розділу, в якому вони розміщені. Всі зображення повинні мати пояснювальний підпис. Зображення, які на екрані 800х600 можуть придавлювати текст, повинні бути стиснуті та оформлені як панорама. Хороша ідея дотримуватись візуальної зв’язності на одній сторінці та вирівнювати розміри зображень та шаблонів.
Коли додаєте зображення, не додавайте надто багато у вступну частину або в один розділ, щоб не було скупчення посилань на редагування розділу в деяких браузерах. Загалом, якщо зображень так багато, що вони переходять у наступний розділ для розширення 1024 х 768, це, ймовірно, означає, що розділ занадто короткий або зображень занадто багато. Якщо в статті багато зображень, - настільки багато, що вони продовжуються вже після закінчення тексту, - ви можете використати галерею. Або, як варіант, можна створити окрему категорію чи сторінку на Вікісховищі, де розмістити всі ці зображення та використати відповідний шаблон ({{Commons}}, {{Commons category}}, {{Commons-inline}} чи {{Commons category-inline}}), як посилання. Таким чином додаткові зображення буде легко знайти, коли статтю розширять.
Вважається нормою[4], що зображення за замовчуванням не повинні бути більші ніж 220px. Якщо відхилення від такої норми виправдане, можна збільшити чи зменшити зображення, вказавши необхідний розмір в у формі додавання зображення в такому вигляді |XXXpx. Вступні зображення зазвичай не повинні бути ширші ніж «300 px». Більші зображення не повинні перевищувати висоту в 500 пікселів та ширину в 400 пікселів, щоб їх було зручно переглядати на найменших дисплеях в загальному вжитку.
Не посилайтесь у тексті на зображення зліва чи справа. Для мобільної версії вікіпедії, яку читають різні допоміжні програми, зображення розташовуються по різному і читачі можуть не зрозуміти вас. Натомість підписуйте свої зображення, щоб їх можна було ідентифікувати.
Внутрішні посилання
Щоб вікіфікувати статтю, слід додати посилання на інші доречні статті. Для створення внутрішнього посилання треба поставити подвійні квадратні дужки з двох сторін від важливого слова чи фрази, наприклад: [[Лев]]. Здебільшого посилання співпадає із вибраним для квадратних дужок словом. Не давайте посилання двічі на одну статтю в одному розділі. Намагайтесь не робити спарених посилань, тому що читачу не зрозуміле таке посилання, поки не навести курсор на нього.
Якщо слово чи фраза не співпадає з назвою статті, на яку ви хочете послатися, використовуйте змінене посилання. Наберіть точну назву потрібної статті після вертикальної риски «|», яку ставите після фрази з контексту статті, що редагується. Поставте подвійні квадратні дужки з двох сторін отриманого коду. Таким чином створюються посилання на інші статті Вікіпедії.
