Відносини Білорусь — НАТО (англ.NATO's relations with Belarus) — це стосунки НАТО з державою Білорусь заради безпеки, реалізації спільних інтересів за індивідуальною програмою партнерства, участі в «Процесі планування й аналізу»[1][2].
Головним координуючим органом процесу досягнення цілей партнерства «Білорусь — НАТО» є управління міжнародного військового співробітництва Міністерства оборони Білорусі[2].
Білорусь брала участь в програмі індивідуального партнерства НАТО з 1997 року без вступу до НАТО[4].
З 1998 р. Білорусь має власне дипломатичне представництво у НАТО[2].
Білорусь сприяла місії НАТО в Афганістані (ISAF) у повітряному просторі[5].
Білорусь вперше почала співпрацювати з НАТО при підписанні документів участі у Партнерстві заради миру в 1995 році[6]. Однак, Білорусь не вступила в НАТО, тому що є членом Організації Договору про колективну безпеку під патронатом Росії[7][8], а Договори безпеки з НАТО регулюють обмін секретною інформацією, що зачіпає інтереси суверенних держав[3].
Напруженість у відносинах між НАТО і Білоруссю[7] досягла піку після президентських виборів у Білорусі у березні 2006 р.[3]. Білорусь стала рухатись у російському[7][8] напрямку політики з метою побудови єдиного союзу двох держав. Відносини Білорусі з країнами—членами ЄС та НАТО ускладнилися. Євросоюз і США заборонили в'їзд у свої країни членам білоруського уряду після енергетичного конфлікту з Російською Федерацією наприкінці 2006 р. офіційний Мінськ зробив спробу змін зовнішньої політики[9]
Але НАТО сприяло виконанню Білоруссю ліквідації озброєнь, що було успішно завершено у грудні 2006 р.: знищено 700 000 одиниць озброєння. Що було важливим кроком Білорусі до виконання зобов'язань щодо Оттавської конвенції[3].
Білорусь офіційно заявила про приєднання до натівського процесу 19 січня 2004 р., і в січні 2006 р. Білорусь і НАТО затвердили перший пакет документів про партнерство, що містить 21 мету (9 загальних цілей, 7 сухопутних, 5 військово-повітряних), а також оцінний документ. Це дозволило завершити процедуру приєднання Білорусі до програми НАТО[2][10].
У 2008–2009 рр. стосунки НАТО та Білорусі були обережнішими через міжнародно визнаних політичних в'язнів, обмеження робочих візитів на Празький саміт у травні 2009 р. по «Східному партнерству»[3]. Високопосадовець НАТО мав перший візит високого рівня до Мінська за багато років у грудні 2008 р.[3].
У 2009 р. на форумі безпеки НАТО брав участь білоруський начальника штабу Міністерства оборони Білорусі. Домовилися продовжувати роботу між відповідними експертами.
Згодом у 2010 р. Білорусь стала партнером НАТО серед 22[3]. Це стосується і модернізації, реструктуризації Збройних Сил Білорусі за програмою індивідуального партнерства з НАТО, програми НАТО з Білоруссю. Виявлення потреб в реформуванні та додаткової підготовки сил і засобів, виділених партнерами для участі в програмі. Білорусь також є членом планування та аналізу (ППА), в якому підкреслюється шлях поліпшення сумісності та розробки відповідних можливостей підвищення національної оборони Білорусі. НАТО забезпечувало експертизу та консультації як досягти цього. Білорусь внесла важливий внесок у справу зміцнення міжнародної, регіональної та національної безпеки й стабільності в Європі. Наприклад, білоруські офіцери та чиновники продовжували брати участь на курсах країн НАТО та їх партнерів з таких теоретичних предметів, як:
Зазначено щодо військового співробітництва, що стосунки є добрими, навіть вони були добрими в періоди політичної та дипломатичної напруженості. Передумовою посилення взаємодії Білорусі з НАТО є досягнення відповідного рівня довіри[7], який дозволив би обмін секретною інформацією через Угоди про безпеку[3].
Програма Індивідуального партнерства 2010 р. НАТО та Білорусі вже містила близько 100 практичних заходів для спільного проведення в таких областях, як
контроль над озброєннями,
медична підготовка,
вивчення мов,
цивільне планування (у тому числі під час ядерних катастроф)[3].
У липні 2012 р. (у 2014 р. продовжений[2]) був затверджений новий пакет цілей НАТО й Білорусі (6 загальних, 8 сухопутних, 4 військово-повітряні). У межах виконання узгоджених цілей партнерства Білорусі з НАТО регулярно проводиться підготовка заявленого особового складу на території Білорусі. Що включає навчально-польові збори з постійним і змінним складом миротворчої роти 103-ї гвардійської окремої мобільної бригади, а також навчання військовослужбовців Білорусі англійської мови та основ миротворчої діяльності у Військовій академії Республіки Білорусь. Щоби домогтися оперативної сумісності дій між партнерами і НАТО для проведення бойової підготовки, навчань та операцій у взаємодії з силами альянсу. Представники Збройних Сил Білорусі проходять теоретичне навчання й практичну підготовку на спеціалізованих курсах за кордоном (в тому числі під час багатонаціональних миротворчих навчань НАТО)[10].
Самопроголошений президент БілорусіОлександр Лукашенко після початку протестів у Білорусі з 2020 року постійно лякав громадян Білорусі вторгненням НАТО з Польщі та Литви. Після зустрічі з Володимиром Путіним у травні 2021 заявив, що "в разі настороженості і активізації в НАТО" російські війська будуть перекинуті в Білорусь "протягом доби".
У свою чергу, Північноатлантична рада НАТО засудила дії Білорусі щодо примусової посадки рейсу Ryanair, а також арешт Романа Протасевича та його дівчини Софії Сапеги. Рада наголосила, що затримання Протасевича є порушенням принципів політичного інакомислення і свободи преси. Також генсек НАТО Єнс Столтенберґ на пресконференції перед зустріччю міністрів закордонних справ та оборони країн Альянсу оголосив, що НАТО вирішили обмежити доступ представників Білорусі в свою штаб-квартиру в Брюсселі.[18]