Вулиця Івана Акінфієва — вулиця у Соборному районі міста Дніпро на Горі. Розташована на північній стороні верхнього плато головного Дніпровського пагорба.
З будівництвом Катеринослава тут утворилася Архієрейська й Палацова площі. З забудовою тут утворився Потьомкінський провулок. Забудова вулиці відбулася у 1880-х роках.
Розпочате року 1914-го будівництво Мерефо-Херсонської залізниці відрізало Архієрейський сад із віковими тополями й пишними клумбами від Архієрейського палацу смугою відчуження залізниці. Вулиця Поля отримала продовження вулицею Яр Поля, з проїздом під насипом залізниці, з планом проведення нею трамвайної лінії на Мандриківку. 1916 року на лінію вийшли перші вузькоколійні поїзди, що обслуговували будівництво на ділянці між мостом й тунелем[1].
1906 року Дмитро Яворницький пропонував перейменувати провулок на Гайдамацьку вулицю, проте її перейменували 1915 року на вулицю Поля на честь Олександра Поля.
У 1960-х вулицю Поля, за браком його заслуг перед радянською владою, перейменовано на честь чеського письменника-антифашиста Юліуса Фучика.
2015 року вулицю Фучика перейменовано на честь надпорозького педагога, ботаніка, географа, відомого дослідника й захисника рослинності степової України та Кавказу, та у минулому мешканця цієї вулиці, Івана Акінфієва[2].
№ 12 — колишній житловий будинок Держбанку зведений Яковом Карловичом Делантом[3].
№ 12а — житловий будинок для Дніпровського відділення Державного банку СРСР, спроектовано під керівництвом Володимира Самодриги в другій половині 1930-х років (у проєктуванні також взяли участь П. І. Антонов, Л. А. Ройтер, Я. К. Делант)[4].
№ 14б — будівництво 12-поверхового 51-квартирного житлового будинку «Прем'єр-парк», що очікується до заселення 2020 року[5].
№ 18 — школа ораторської майстерності.
№ 23 — будинок Фейна зведено 1910 року; до 1913 року тут працювало Катеринославське землемірне училище, а згодом — управління будівництва Мерефо-Херсонської залізниці[1].
№ 28 — Центр VIP-обслуговування ПриватБанку; меморіальна дошка на честь героя Радянського Союзу генерал-лейтенанта Віктора Баранова (1901—1970), який жив тут до своєї смерті.