Власениця (босн. Vlasenica, серб. Власеница) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, у регіоні Бієліна, центр однойменної громади.
Географія
Місто дістало назву від трави костриці (босн. vlasulja), яка росте в цій місцевості. Характерною рисою цієї місцини є високі і густі ліси, які поряд з іншими красотами та багатствами надають особливої чарівності Власениці. Зі своїм географічним положенням і висотою над рівнем моря 668 м вона входить до кола гірських містечок. Нерідко трапляється, що у верхній частині міста сніг затримується на 15 днів довше, ніж у нижній. Власениця примістилася в тій точці, де дорога, що веде з долини Дрини до Сараєва, розгалужується на дві, одна з яких простягається на південь до Хан-Пієсака, Соколаця і Східного Сараєва, а друга — в західному напрямку Кладань—Олово—Сараєво.
Історія
Район Власениці постійно заселений із праісторичних часів до наших днів, про що серед іншого свідчить некрополь з курганами в місцевості Шошари (сьогоднішня громада Миличі).
У середньовіччі територія сучасної Власениці входила до складу середньовічної жупи Бирач, про яку існують писемні свідчення з 1219 р., які сьогодні зберігаються в бібліотеці Дубровника. Османська імперія завоювала Власеницю в середині 1463 р., коли це поселення знали під назвою Бирач, яка зберігатиметься до кінця XVIII століття. 1765 року Власениця стала центром кадилука (округу) Кнежина.
У вересні 1878 р. у Власеницю увійшла Австро-Угорська армія. 1905 року ухвалено закон про церковну та шкільну автономію, який наділив громадян правом на використання кириличного письма і правом відкривати школи.
Під час Першої світової війни в районі Власениці дуже часто відбувалися бої. Економічне становище у містечку та його околицях між двома світовими війнами було дуже важким. Лютували голод, туберкульоз, черевний тиф, дизентерія та інші хвороби. Протягом Другої світової війни (1941—1945 рр.) Власениця входила спочатку у велику жупу Врхбосна, а з 5 липня 1944 р. — у велику жупу Усора-Солі. Містечко переходило з рук у руки різних протиборчих сторін, що не могло не обернутися великими людськими жертвами та матеріальними втратами у великих масштабах. На жаль, остання війна в БіГ теж залишила у цьому місті глибокий слід: велику кількість довоєнних жителів прогнали або знищили, економіку було зруйновано і т. ін.
Населення
1912
Згідно з анотацією на книжку «Bosnischer Bote» («Боснійський вісник», перекладена Фікретом Бахтіяревичем), 1912 року Власениця налічувала 1 917 громадян, серед яких було 1 480 боснійців, 398 сербів, 72 хорватів та 12 євангелістів.
Останні югославські переписи
| Брадіна
|
| Рік перепису
|
1971
|
1981
|
1991
|
| серби
|
1 124 (28,26%)
|
1 793 (29,88%)
|
2 743 (34,68%)
|
| хорвати
|
12 (0,30%)
|
18 (0,30%)
|
26 (0,32%)
|
| босняки
|
2 774 (69,76%)
|
3 435 (57,25%)
|
4 800 (60,69%)
|
| югослави
|
5 (0,12%)
|
578 (9,63%)
|
242 (3,05%)
|
| інші
|
61 (1,53%)
|
176 (2,93%)
|
98 (1,23%)
|
| Всього
|
3 976
|
6 000
|
7 909
|
Відомі уродженці
Примітки
Посилання
