У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вибір.
Ви́бір — стадія волі, що має на увазі надання переваги внаслідок відкидання однієї з двох або більше альтернатив, інколи після періоду обмірковування.
Приклади простого вибору включають такі, як-от: рішення, чи вставати зранку, чи далі спати, та обирання конкретного маршруту для подорожі. Складніші випадки — як наприклад, рішення, які стосуються того, що людина думає чи у що вірить, — зокрема, вибір релігійної приналежності чи політичної партії.
Згідно з концепцією психології долі, категорія «вибір» в житті індивіда має важливе значення не тільки в теперішньому часі, але і значно впливає на майбутнє. Леопольд Сонді писав:
Економічна теорія розглядає проблему вибору варіантів використання обмежених ресурсів для задоволення необмежених потреб.
Зокрема, розглядається вибір споживача - як досягти максимальної корисності у споживанні, використовуючи обмежений бюджет (бюджетне обмеження).
Також розглядається вибір виробника - як досягти найвищого прибутку фірми з урахуванням: а) ціни товару на ринку; б) обсягу продажів; в) вартості ресурсів.
Економіка розглядає вільний вибір (каталактика) та вибір в умовах примусу зі сторони держави (конфіскація частки доходів споживачів і виробників у вигляді податків).
Необхідною умовою добровільного вибору споживача і виробника є забезпечення суверенітету споживача і суверенітету виробника.
Економіку іноді називають "наукою вибору". Людвіг фон Мізес, представник Австрійської школи, так описує роль вибору в економічній науці:
Вивчення власне економічних проблем не може не починатися з дослідження акту вибору; економічна теорія стала частиною, й яка на сьогоднішній день є найбільш розробленою, більш універсальної науки праксеології[2].
Людина не є, подібно до тварин, слухняною маріонеткою інстинктів і чуттєвих імпульсів. Людина здатна придушувати інстинктивні бажання, вона має власну волю, вона обирає між несумісними цілями (р.57)[3].
У той час як всі інші тварини безумовно керуються імпульсом збереження власного життя та імпульсом розмноження, людина здатна опанувати навіть ці імпульси. Вона може контролювати як свої сексуальні бажання, так і свою волю до життя. Вона може відмовитися від свого життя, коли умови, за яких тільки вона могла б його зберегти, здаються їй нестерпними. Людина здатна померти за справу або покінчити життя самогубством. Життя для людини є результатом вибору, ціннісного судження (с.19)[2].
Вибір кінцевої мети є особистою, суб'єктивною, індивідуальною справою. Вибір засобів - справа розуму, вибір кінцевих цілей - справа душі і волі (р.15)[4].
Крім індивідуального вибору споживача і виробника, який описує мікроекономіка, існує відгалуження економічної теорії - теорія суспільного вибору (Public Choice Theory), яка займається економічним аналізом процесів прийняття політичних рішень.
Примітки
↑Мальцев О. В. (02.08.2018). Хто заснував судьбоаналіз. oleg-maltsev.com(рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 15 грудня 2018.
↑ абФон Мизес, Людвиг (2016). Человеческая деятельность: Трактат по экономической теории (рос.) . Челябинск: Социум. ISBN978-5-91603-093-8.
↑Ludvig von Mises. The Ultimate Foundation of Economic Science: An Essay on Method (Kansas City, Mo.: Sheed Andrews and McMeel, [1962] 1977).
↑Ludvig von Mises.Theory and History (Auburn, Ala.: Ludwig von Mises Institute,[1957] 1985).
