Верецький перевал

Верецький перевал
Краєвид із Верецького перевалу Краєвид із Верецького перевалу
48°48′51″ пн. ш. 23°10′11″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Україна, Львівська область, Закарпатська область
Система	Вододільний хребет (Українські Карпати)
Тип	гірський перевал
Висота	841 м
Верецький перевал Верецький перевал (Україна)
Верецький перевал у Вікісховищі

Вере́цький перевал (інші назви — Середньоверецький, Ворі́тський, Руські Ворота; англ. Veretskyi Pass; угор. Vereckei-hágó) — перевал в Українських Карпатах через Вододільний хребет. Розташований на межі Закарпатської (Воловецький район) і Львівської (Сколівський район) областей, на вододілі річок Стрий та Латориця.

Верхів'я річки Стрий поблизу сіл Климець — Жупани

Географія

Пам'ятний знак борцям за волю України

Висота 841 м. над рівнем моря. Південний схил перевалу крутий, автодорога йде серпантином, північний схил — пологіший. До часу побудови об'їзного відтинку автодороги М 06 це був найжвавіший перевал Українських Карпат. Нині перевалом користуються лише мешканці ближніх сіл — Жупани, Климець (Львівська область) і Верб'яж, Завадка (Закарпатська область).

З перевалу відкривається мальовничий краєвид гірських хребтів, який, щоправда, псує нафтопровід «Дружба».

Історія

За свідченням літопису Gesta Hungarorum, саме через Верецький перевал 895 року угорські племена на чолі з Арпадом перейшли Карпати й завоювали Паннонську (Тисо-Дунайську) низовину. Однак, останнім часом ця версія піддається великому сумніву завдяки знахідкам українських археологів^[1], які дослідили, що імовірно першим випадком переходу через карпатські перевали була втеча печенігів^[2] від руського війська.

За іншою версією, угри гнані половцями вздовж Чорного моря зайшли лівим берегом Дунаю аж до слов'янського озера Балатон і вибили звідти слов'ян. Далі вони перейшли Дунай і пішли нищити слов'ян в Дунайсько-Тисовій низовині. Перед 900 роком навала угрів була зупинена в передгір'ях Карпат слов'янами під проводом легендарного князя Лаборця, однак ця інформація наразі не підтверджена історичною наукою.^{[джерело?]}

Пам'ятний знак на Верецькому перевалі з нагоди 1100 роковин переходу фіно-угорських племен через Карпати

17 березня 1939 на третій день окупації Карпатської України Мадярщиною мадярські жандарми гнали на перевал через села Нижні Ворота, Верб'яж, Завадка колони полонених галичан — вояків Карпатської Січі і передали їх польській прикордонній службі, яка розмістила полонених у підвалах своїх казарм. Наступного дня, 18 березня 1939 до сходу сонця полонені були розділені на колони, відконвойовані вліво і вправо від перевалу по лінії кордону приблизно на півтора-два кілометри і розстріляні на закарпатській стороні над селами Нова Розтока і Верб'яж, та між Петросовицею, Жупанами і Лазами.^[3]

Див. також

• Список карпатських перевалів

Примітки

1. Знаменитий перехід угорських племен через Верецький перевал міф?. mukachevo.today (амер.). Процитовано 8 вересня 2022.
2. Де починається Закарпаття. tyzhden.ua. Процитовано 8 вересня 2022.
3. Василь Довгей. Від Бескидів до Катині // Погляд за лаштунки. Збірник статей. Львів. ЛвЦНТЕІ, 2006. — С. 3–13.

Джерела

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

Посилання

• ВЕРЕ́ЦЬКИЙ ПЕРЕВА́Л // ЕСУ
• Верецький перевал // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.