У 1919–1921 Чернігівське губернське статистичне бюро склало список населених пунктів губернії. За радянської влади у селі розмістилася Ліснохутірська сільська рада. Їй також підпорядковувалися хутори Клепала, Орішне, Петрове, Попове, Турбин і Церковне. До районного центру Носівка, що тоді підпорядковувався Ніжинському округові, вела ґрунтова дорога довжиною 7 верст. Торгові пункти, промислові заклади, телефонні установки і поштово-телеграфні заклади — відсутні. Найближча залізнична станція — Носівка (10 верст).[2]
Населений пункт
Рід
Господарств
Мешканців
Відстань (у верстах) до сільради
до райцентру
Вербів
село
581
2738
—
7
Клепала
хут.
65
274
6
13
Орішне
хут.
48
237
8
15
Петрове
хут.
39
199
4
11
Попове
хут.
14
63
4
11
Турбин
хут.
11
44
7
13
Церковне
хут.
23
91
3
10
Вербів за радянської влади називався також «Фрунзе» — за назвою колишнього однойменного колгоспу і «Завод Побідит» — за назвою заводу-філіалу Київського заводу «Меридіан» ім. С. П. Корольова.
Люди
Шаула Микола Захарович — землевласник, земський начальник 3-ї дільниці Ніжинського повіту, губернський секретар. Його маєток і землі знаходилися на Вербові. Був меценатом спорудження і попечителем Церковної другокласної школи.