PROFILBARU.COM

	Вандомське графство ; фр. Comté de Vendôme
	феодальне володіння; Французького королівства
	Герб
	Т: історичні кордони на картіВандомське графство в складі анжуйських володінь у Франції (червоним) в 1180 році (між Анжу і Блуа)
Столиця	Вандом
Державний устрій	феодальне володіння; Французького королівства
Історія
- Завойоване Хлодвігом, створення вільного графства	X ст.
- Правління Блуаського дому	940
- Правління Плантагенетів	1044
- Приєднання до Англійського королівства	1154
- Приєднання до королівського домену Франції	1514
Попередник	Наступник
	Західна Римська імперія
Турень
Туренське герцогство
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Вандомське графство

Вандо́мське графство (фр. Comté de Vendôme) — невелике французьке середньовічне графство в регіоні Луари зі столицею в місті Вандо́м, що постало в другій половині X століття і географічно знаходилось між Анжуйським і Блуаським графствами.

В 1514 році графство було перетворене у Вандомське герцогство-перство. У 1598 році герцог Вандомський Генріх, що став королем Франції Генріхом IV, приєднав Вандомське герцогство до королівського домену (земель французької корони). З цього часу і до 1789 року Вандомське герцогство надавалось в апанаж членам королевської родини. Після Французької революції титул «герцог Вандомський» використовується як почесний або куртуазний титул (фр. Titre de courtoisie).

Історія

Першим відомим графом Вандомським був Бушар Ратепілат. Згодом графство Вандом на перетині чоловічої лінії переходило від одного клану до іншого через шлюби зі спадкоємицями. У 1372 році графство опинилося у володінні молодшої гілки дому Бурбонів. У 1514 році графство Вандом було піднесено до герцогства. У 1589 році Генріх IV, колишній герцог Вандомський, зійшов на французький престол, і герцогство було включено до королівського домену.

У 1598 році він створив Вандомське герцогство, вже на праві панування, для свого позашлюбного сина Сезара де Бурбон (1594—1665), що став герцогом Вандомським і поклав початок побічній лінії. Нащадки Сезара утримували герцогство до вимирання прямої чоловічої лінії в 1727 році.

З 1771 по 1789 рік герцогство Вандомське входило до апанажу майбутнього короля Людовика XVIII.

Після Французької революції титул «герцог Вандомський» з кінця XIX століття використовується як почесний або куртуазний титул (фр. Titre de courtoisie).

Графи Вандомські

Бушардіди

v. 930—956/967: Бушар Ратепілат.

v. 956/967-1005: Бушар I, граф Вандомський. Отримав титул від графа Парижа Гуго Капета, майбутнього короля Франції. Став також графом Корбея через шлюб з Елізабет Ле Ріш, вдовою графа Хаймона де Корбей^[1].

1005—1017: Рено († v. 1017). Був канцлером у 988 році, потім єпископом Парижа у 991 році. Є сином попереднього графа і братом Бушара, віконта Мелуна та Елізабет.

Неверський дім

1017—1023: Бодон, граф Вандомський († 1023). Він одружився з Адель де Вандом-Анжу, дочкою Фулке III Нерра, графа Анжуйського та Елізабет де Вандом (донька Бушара I ^{er</sup> Преподобний, і Елізабет де Мелун вище).}
1023—1028: Бушар II Лисий, граф Вандомський († 1028), син попереднього. До 1027 року опіку встановив його дід Фулке Нерра, граф Анжуйський .
1028—1032: Адель Вандом-Анжуйська, мати попереднього та Фулк л'Уасон, граф Вандома († 1066), брат попереднього.

Анжуйський дім

1032—1056 : Жоффруа I Мартель, граф Анжуйський і Вандомський.

Неверський дім

1056—1066 : Фульк л'Уазон, граф Вандомський († 1066), знову.
1066—1085 : Бушар III молодший, граф Вандомський, син попереднього. Опіка під його двоюрідним братом Гі де Невером, володарем Нуатра, була встановлена до 1075 року.

Дім Преї

1085—1102 : Жоффруа II Журден († v. 1102), сеньйор Преї, у шлюбі граф Вандомський (1086—1101), одружився з Евфросинією, донькою Фулька л'Уазона.
1102—1137 : Жоффруа III, відомий як Гризегоннелль, граф Вандомський († 1137), син попереднього. До 1105 року він перебував під опікою своєї матері Єфросинії Вандомської.
1137—1180 : Жан I, граф Вандомський (1110—1180), син попереднього
1180—1202 : Бушар IV, граф Вандомський (1139—1202), син попереднього.
1202—1211 : Жан II, граф Вандомський († 1211), онук попереднього. Він був переданий під опіку свого двоюрідного дядька Жоффруа Вандомського, сина Жана I
1211—1217 : Іоанн III, відомий як Церковний, граф Вандомський († 1217), син Бушара IV.

Монтуарський дім

1217—1230 : Жан IV Вандомський, лорд Монтуарський, граф Вандомський, онук Бушара IV через матір.
1230—1249 : П'єр Вандомський, граф Вандомський (1200—1249), син попереднього.
1249—1270 : Бушар V Вандомський, граф Вандомський († 1270), син попереднього.
1271—1315 : Жан V Вандомський, граф Вандома і володар Кастра († 1315), син попереднього.
1315—1354 : Бушар VI Вандомський, граф Вандома і володар Кастра († 1354), син попереднього.
1354—1364 роки: Жан VI Вандомський, граф Вандома і Кастра († 1364), син попереднього.
1364—1371 : Бушар VII Вандомський, граф Вандома і Кастра († 1371), син попереднього.
1371—1372 роки: Жанна Вандомська, графиня Вандомська і Кастрська († 1372), донька попереднього. Вона була передана під опіку своєї бабусі Жанни де Понтьє, вдови Іоанна VI.
1372—1403 : Катерина Вандомська, графиня Вандомська і Кастрська († 1411), дочка Жана VI, дружина Жана VII де Бурбона .

Бурбонський дім

Герб Бурбон-Вандома.
1372—1393 роки: Жан VII де Бурбон, граф Ла-Марський, Вандомський і Кастрський († 1393), і Катерина Вандомська, його дружина.
1393—1446 : Людовик I Бурбон-Вандомський (1376—1446), син попереднього. Паралельно цей титул носив Роберт де Віллубі з 1424 по 1430 рік. Останній отримує цей титул від короля Англії Генріха VI як нагороду за взяття в полон Жана II Алансонського і Джона Фастольфа у битві при Верней . Він покинув Вандом у 1430 році.
1446—1477 роки: Жан VIII Бурбон-Вандомський († 1477), син попереднього.
1477—1495 : Франсуа I Бурбон-Вандомський (1470—1495), син попереднього. З 1477 по 1484 роки опіку здійснював його швагер Луї де Жуайоз, чоловік Жанни де Вандом.
1495—1514: Карл IV Бурбон-Вандомський (1489—1537), син попереднього.

Герцоги Вандомські

В 1514 році графство було перетворене у герцогство-перство. У 1527 році, після смерті коннетабля Карла III Бурбона, Карл IV де Бурбон-Вандомський успадкував герб Бурбонів.

Бурбони

1514—1537 рр : Карл IV Бурбон-Вандомський (1489—1537), син передостаннього графа Вандомського.

З 1495 по 1546 рік титул належав Марії Люксембургзькій, вдові Франсуа де Бурбона.

1537—1562 : Антуан Бурбонський (1518—1562), король Наварри від дружини Жанни III д'Альбре .
1562—1589 роки : Генріх III Наваррський (1553—1610), король Франції (1589—1610).

Апанажне герцогство

У 1598 році Генріх III Наваррський, що став королем Франції Генріхом IV, приєднав Вандомське герцогство до королівського домену (земель французької корони). Але незабаром він став надаватись в апанаж.

1598—1665 : Сезар де Вандом (1594—1665), узаконений син Генріха IV і Габріель д'Естре, одружений з мадемуазель де Меркьор.
1665—1669 роки: Луї (1612—1669), син попереднього, одружений з Лаурою Манчіні.
1669—1712 роки : Луї Жозеф (1654—1712), син попереднього.
1712—1727 роки: Філіп (1655—1727), брат попереднього. З 1712 року Людовик XIV анексував Вандомуа під приводом того, що Філіп де Вандом, будучи лицарем ордена Святого Іоанна Єрусалимського, не мав права володіти будь-чим.

З 1771 по 1789 рік титул входив до апанажу графа Прованського, майбутнього короля Людовика XVIII.

Куртуазні (ввічливі) титули

1895—1931 роки: Еммануель Орлеанський (1872—1931).
з 1987 року : Жан Орлеанський (нар. 1965), орлеаніст, претендент на трон Франції з 2019 року.

Див. також

Посилання

Les comtes de Vendôme. FranceBalade (фр.).
La maison de Bourbon-Vendôme. FranceBalade (фр.).
Patrick Rousseau; Colette et Guy Tisserand (2017). Les comtes et ducs de Vendôme (833-1987). Heraldique en Loir-et-Cher.
Maine. Medieval Lands (англ.).

Примітки

↑ Branche le RICHE de PARIS (PDF). 16 лютого 2016. Архів оригіналу (pdf) за 2 жовтня 2023. Процитовано 9 вересня 2024.

Джерела

Eudes de Saint-Maur. Vie de Bouchard (français та latin) . Marc Szwajcer.

Dominique Barthélemy, La Société dans le comté de Vendôme: de l'an mil au XIVe siècle, Paris, Fayard, 1993, 1118 p. (ISBN 2-213-03071-5)
Jean-Claude Pasquier, Le Château de Vendôme, 2000