Валеріу Гажіу

Валеріу Гажіу
рум. Valeriu Gagiu
Ім'я при народженні	Валеріу Георгієвич Гажа[1][2][3]
Дата народження	1 травня 1938(1938-05-01)
Місце народження	Кишинів, Бессарабія, Румунія
Дата смерті	21 грудня 2010(2010-12-21) (72 роки)
Місце смерті	Кишинів, Молдова
Громадянство	СРСР  Молдова
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1963)
Професія	кінорежисер, сценарист
Кар'єра	1963—2010
Нагороди
IMDb	ID 0301503

Валеріу Георгійович Гажі (рум. Valeriu Gagiu, первісне прізвище Гажа^[4][5][6]; 1 травня 1938, Кишинів — 21 грудня 2010, там же) — радянський і молдавський кінорежисер, сценарист і поет. Народний артист Молдови (2010).

Життєпис

У 1956 році закінчив кишинівську середню школу № 3, де його товаришами по навчанню (і друзями) були Лев Беринський та Борис Колкер. Будучи школярем, під своїм першим прізвищем Гажа дебютував віршем у спільній із Левом Беринським публікації у газеті «Юний ленінець» від 5 січня 1953 року^[1][7]. У наступні роки публікації російською мовою також виходили під ім'ям Валерій Гажа, у тому числі добірки поезій у газетах «Жовтень», «Молодь Молдови», «Радянська Молдавія», «Московський комсомолець», часописі «Дністер» (1956—1967), колективній збірці «Молодість» (Кишинев: Картя Молдовеняске, 1959); віршовані переклади з молдавської мови (1958—1960), збірка дитячих віршів «Габін дід» (2007), публікації сценаріїв («Людина йде за сонцем», 1960; «Молодим залишається час», 1961) та прозових творів (нариси, оповідання), і посмертні збірки творів «Вірші» (Кишинів, 2019. — 312 с. — ISBN 978-9975-87-477-9)^[8][9].

У 1956—1957 роках навчався на філологічному факультеті Кишинівського державного педагогічного інституту імені Йона Крянге. У 1957 році вступив на сценарний факультет ВДІКу, а закінчив його в 1963 році.

Автор та співавтор сценаріїв: «Коли відлітають лелеки», «Людина йде за сонцем», «Зелена хвиля» (короткометражний), сценаріїв своїх фільмів, віршів та оповідань.

Нагороди і премії

• Премія комсомолу Молдавської РСР (1967, за фільм «Гіркі зерна»).
• Премія ІІІ Всесоюзного кінофестивалю (1968, за фільм «Гіркі зерна»).
• Заслужений митець Молдавської РСР (1985).
• Національна премія Республіки Молдова в галузі літератури, мистецтва та архітектури (1998, Уряд Молдови)^[10] .
• Орден Республіки (1998).
• Народний артист Молдови (2010).

Фільмографія

Режисер

• 1963 — Вулиця слухає (короткометражний)
• 1966 — Гіркі зерна
• 1969 — Десять зим за одне літо
• 1970 — Вибух уповільненої дії
• 1972 — Останній гайдук
• 1974 — Довгота дня
• 1976 — По вовчому сліду
• 1977 — Коли поряд чоловік
• 1980 — Де ти, любове?
• 1982 — Червневий рубіж
• 1983 — Я готовий прийняти виклик
• 1984 — Тривожний світанок
• 1986 — Таємничий в'язень
• 1988 — Шуліки здобутком не діляться
• 1991 — Вулиця погаслих ліхтарів

Сценарист

• 1961 — Людина йде за сонцем
• 1963 — Вулиця слухає (короткометражний)
• 1964 — Коли відлітають лелеки
• 1966 — Гіркі зерна
• 1969 — Десять зим за одне літо
• 1970 — Вибух уповільненої дії
• 1972 — Останній гайдук
• 1973 — Зелена хвиля (короткометражний)
• 1974 — Довгота дня
• 1976 — По вовчому сліду
• 1977 — Коли поряд чоловік
• 1980 — Де ти, любове?
• 1982 — Червневий рубіж
• 1983 — Я готовий прийняти виклик
• 1984 — Тривожний світанок
• 1986 — Таємничий в'язень
• 1988 — Шуліки здобутком не діляться
• 1991 — Вулиця погаслих ліхтарів

Ролі у кіно

• 1963 — Вулиця слухає (короткометражний)

Примітки

1. Библиография Валерия Гажа (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
2. К истории ВГИКА (газета «Путь к экрану», 3 января 1962 года)
3. Peter Rollberg «Historical Dictionary of Russian and Soviet Cinema» (p. 256)
4. Борис Колкер «Кишинёв порой весеннею…». Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
5. Кинорежиссёру Валериу Гажиу. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
6. Кирилл Ковальджи «Литературные заметки, зарисовки, портреты». Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
7. Лев Беринский «Не будучи прозаиком…» (воспоминания). Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 14 лютого 2023.
8. Валерий Гажа «Стихи» (Кишинёв, 2019). Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 14 лютого 2023.
9. «С новым годом, друзья» (стихотворение Валерия Гажа). Журнал «Смена» (№ 4, 1958) (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 14 лютого 2023.
10. Постановление Правительства Республики Молдова от 25 декабря 1998 года № 1277 «О присуждении Национальной премии Республики Молдова в области литературы, искусства и архитектуры в 1998 году». Архів оригіналу за 1 листопада 2022. Процитовано 1 листопада 2022.

Джерела

• Гажіу Валеріу Георгійович у Мегаенциклопедії Кирила та Мефодія
• Гажіу Валеріу Георгійовичу на сайті Кіно-Театр. ру