Іоанн (вересень — 31 жовтня 1393) — помер в дитинстві.
Карл (24 листопада 1394 — 5 січня 1465) — герцог Орлеану, граф Блуа, Дре і Куртене (з 23 листопада 1407). Воєначальник, один з найбільш видатних поетів Франції[5][6]. Його син у 1498 році став королем Франції Людовиком XII.
Філіпп (21/24 липня 1396 — 1 вересня 1420) — граф Вертю (з 4 грудня 1408). Під час Осерського договору (22 серпня 1412) було вирішено, що Філіпп одружиться з Катериною Бургундською, дочкою Іоанна І (герцога Бургундії), але весілля так і не вібулось. Служив в армії короля Карла VI проти бургундців та англійців, супроводжував його до Пікардії та Артуа. Був прихильником майбутнього короля Карла VII. Помер у віці двадцяти чотирьох років, одруженим не був, мав позашлюбного сина Філіппа, який загинув 18 липня 1445, не залишивши потомства.
Людовик (1398[7]) — помер немовлям, мало відомостей про цю дитину.
Іоанн (26 червня 1399 — 30 квітня 1467) — граф Ангулему (з 23 листопада 1407 по 30 квітня 1467) та Перигору (з 23 листопада 1407 по 1437). Дід майбутнього короля Франції Франциска I.
Марія (квітень 1401) — народилась в замку Кусі. Померла незабаром після народження.
Маргарита (4 грудня 1406 — 24 квітня 1466) — графиня Вертю (з 1 вересня 1420), графиня-консорт Етампа, дружина Річарда I (графа Етампа) (з 1423 по 2 червня 1438). Матір герцога Бретані Франциска II.
Коментарі
↑Батько Людовика і матір Валентини були рідними братом та сестрою.
.svg){kind=small}
