Валгазький район
Валгазький район — адміністративно-територіальна одиниця у складі Естонської РСР , яка існувала у 1950—1991 роках. Адміністративний центр — місто Валга . Був розташований у Південній Естонії ; на півдні й південному заході межував з Латвійською РСР , в основному з Валкським районом . Площа району становила 2 044,0 км² . У 1991 році перетворений на повіт Валгамаа .
Адміністративна одиниця
Адміністративний центр
Площа, км²
Число сільських
Відстань до райцентру, км
Рік утворення
Валга —
15,5
—
—
1584
Отепяе —
4,2
—
49
1936
Тирва —
4,6
—
29
1927
Гуммуліська сільська рада
Гуммулі 159
7
16
1945
Ируська сільська рада
Иру 114
9
20
1945
Кааґ'ярвеська сільська рада
Кааґ'ярве 239
14
11
1945
Отепяеська сільська рада
Отепяе 215
21
49
1945
Палупераська сільська рада
Гелленурме 123
13
53
1945
Пукаська сільська рада
Пука 203
19
38
1945
Рійдаяська сільська рада
Рійдая 118
14
44
1945
Санґастеська сільська рада
Санґасте 153
14
28
1954
Тахеваська сільська рада
Лаанеметса 203
13
25
1945
Тиллістеська сільська рада
Тсірґулійна 172
15
15
1945
Хелмеська сільська рада
Тирва 321
15
29
1945
Провідними галузями промисловості району були харчова , лісова і деревообробна та легка , які представляли підприємства:
Валгазький мясоконсервний завод Вихмаського мясокомбінату;
Тирварський цех і Отепяське віддлення Вируського комбінату молочних продуктів;
хлібзавод «Валга лейб» Естонської республіканської спілки споживчих товариств;
Валгазький виноробний завод;
Валгазький комбінат хлібопродуктів;
Валгазька меблева фабрика;
Валгазький лісопункт;
Валгазька швейна фабрика Талліннського виробничого швейного об'єднання «Балтика».
авторемонтний завод в Отепяе ;
Сангастезький цех Тартуського заводу будівельних матеріалів у Тсірґулійна ;
Валгазький цех туб химичного комбінату «Орто» Естонської республіканської спілки споживчих товариств;
цех Тапазького локомотивного депо і депо рефрежераторних вагонів у Валзі.
Район виділявся виробництвом зернових культур . Значних успіхів у тваринництві досягли радгоспи «Лаатре», «Пука», «Гуммулі».
Сільськогосподарські підприємства
Господарство
Сільська рада
Центральна садиба
Земельний
у т. ч. с/г угідь
з них оброблялися
середня кількість
колгосп «Аакре»
Пукаська
Аакре 4,9
2,9
2,4
207
колгосп імені Я. Ляхова
Рійдаяська
Рійдая 9,3
5,2
4,1
395
колгосп «1 Травня»
Тиллістеська
Соору 2,6
1,5
1,3
209
колгосп «Санґасте»
Санґастеська
Санґасте 4,7
3,3
2,3
315
колгосп «Гелленурме»
Палупераська
Гелленурме 10,1
5,4
4,1
408
радгосп «Валга»
Ируська
Иру 7,8
4,2
3,4
342
радгосп «Кааґ'ярве»
Кааґ'ярвеська
Кааґ'ярве 4,5
3,1
2,6
241
радгосп «Карула»
Кааґ'ярвеська
Карула 7,9
3,9
2,8
279
радгосп «Кеені»
Санґастеська
Кеені 6,5
3,9
3,1
267
радгосп «Комуніст»
Отепяеська
Сіхва 9,6
4,6
3,1
312
радгосп «Лаатре»[ a]
Тиллістеська
Лаатре 8,7
5,7
45,7
529
радгосп «Отепяе»
Отепяеська
Отепяе 6,1
3,1
1,9
252
радгосп «Пука»[ b]
Пукаська
Пука 7,6
4,0
3,1
324
Санґастеська сортовипробувальна дільниця[ c]
Санґастеська
Лоссікюла 0,2
0,2
0,1
28
радгосп «Таагепера»
Хелмеська
Кар'ятнурме 8,0
4,1
3,3
283
радгосп «Тахе»
Тахеваська
Койккюла 9,8
5,4
3,6
335
радгосп «Тирва»[ d]
Хелмеська
Тирва 8,2
5,1
4,2
406
опорно-показовий радгосп «Гуммулі»
Гуммуліська
Гуммулі 8,4
5,3
4,6
470
В околицях Отепяе і Люллемяе були розташовані спортивні та туристичні бази. Всесоюзну попуярність мали Кяерикуська спортивна база і Отепяеський лижно-спортивний центр.
Міста Повіти Області Райони
.svg){kind=small}
