Білосарайська затока — затока Азовського моря, що на території Донецької та Запорізької областей (Україна).
Географія
Затока розташована між косами Бердянська та Білосарайська, утворюючи ділянку північного узбережжя Азовського моря на території Донецької та Запорізької областей. Північна частина затоки називається бухта Таранья[2].
Середня глибина 4-6 м, максимальна — 8 м. Північна частина затоки мілководна — до 5 м. Значна частина (від села Новопетрівка до села Юріївка) берегової лінії стрімчаста з пляжами заввишки 20-35 м (сягаючи на одній ділянці біля села Куликівське 40 м), південна (Бердянськ) та північна (Ялта) частини пологі, які вже є початком кіс відповідно Бердянської та Білосарайської. Саме з початком кіс змінюється ландшафт берегу: з'являються водно-болотні угіддя в гирлах річок Берда та Мокра Білосарайка, безліч озер, відокремлених перешийками від затоки Азовського моря. Саме тут заболочені ділянки річок змінюються солончаковими та піщаними серед груп озер.
З півночі на південь, впадають такі річки: Мокра Білосарайка, Комишуватка, Зелена, балка Гонджуго, балка Покісна, Берда.
На узбережжі розташована низка населених пунктів (з північного сходу на південний захід): Мангушський район — Ялта, Юр'ївка, Урзуф, Бабах-Тарама; Бердянський район — Куликівське, Новопетрівка; Бердянська міськрада — Бердянськ.
Природа
Акваторія та берегова лінія затоки в його південному краю зайнята Приазовським національним природним парком (зона регульованої рекреації, господарська зона; у 2010 році до нього включено пам'ятки природи Близькі Макорти і Далекі Макорти площею по 5 га)[3], берегова лінія затоки та його північного краю — національний природний парк Меотида (у 2009 році до нього включено пам'ятку природи Соснові культури площею 5 га і заказник Білосарайська коса площею 956 га)[4], північна частина акваторії (що примикає до Білосарайської коси) входить у водно-болотні угіддя міжнародного значення Білосарайська коса та Білосарайська затока[5] з площею (разом із косою) 2000 га[6].
Примітки
Джерела
