Бюро легенд (фр. Le Bureau des Légendes) — французький шпигунський серіал, створений режисером Еріком Рошантом і компанією Canal+. Прем'єра у Франції відбулась 27 квітня 2015 року. Серіал отримав велику кількість схвальних відгуків, як у Франції так і за кордоном і отримав кілька нагород. Другий сезон, показаний восени 2015, також був добре сприйнятий телеглядачами. Великі рейтинги демонстрували третій (прем'єра 22 травня 2017) і четвертий сезони (прем'єра 22 жовтня 2018). Критики визнають гарну гру акторів та напружений, гарно прописаний та реалізований, цікавий сценарій. Кожен з п'яти сезонів включає в себе по десять серій, тривалістю в середньому 54-55 хвилин.
Сюжет
Сюжет обертається навколо життя агентів Головного управління служби зовнішньої безпеки Франції (фр. Direction générale de la Sécurité extérieure, DGSE). Співробітники займаються підготовкою агентів до місій в різних країнах світу, вигадують для них нові особистості, підкріплюючи ці біографії вигаданими вперемішку з реальними фактами, мовою розвідників — легендами. Один з шпигунів — Малотрю — після успішного завдання повертається на батьківщину з Сирії, де провів останні п'ять років, працюючи під прикриттям. Всупереч інструкціям і процедурі, він не повертає себе справжнє ім'я і особистість, а продовжує жити чужим життям[1].
Прем'єрні покази в світі
Серіал здобув велику популярність в різних країнах світу. В Україні були озвучені перші два сезони та показані на телеканалі НТН.
- 26 березня 2016 — Швеція.
- 17 червня 2016 — Велика Британія.
- 2 листопада 2016 — Німеччина.
- 17 грудня 2016 — США.
- 16 січня 2017 — Росія.
У ролях
Місце дії серіалу різні країни світу (Алжир, Сирія, Іран, Росія) тому для відповідних серій французької знімальною групою були запрошені іноземні актори. Епізоди, що наче відбувається у Москві, знімались у Києві з українськими та російськими акторами.
Актор |
Роль
|
Роки
|
Матьє Кассовітц
|
агент французької розвідки Гійом Дебаї (агентурне ім'я — Малотрю, псевдонім — Поль Лефевр, Павло Лебедєв)
|
2015-2020
|
Жан-П'єр Дарруссен
|
Анрі Дюфло, начальник бюро
|
2015-2020
|
Сара Жиродо
|
Маріана Луазо, агент (агентурне ім'я Феномен)
|
2015-2020
|
Олексій Горбунов
|
полковник ФСБ Карлов
|
2018-2020
|
Анатолій Панченко
|
Алексій Бакатін, начальник управління внутрішньої безпеки ФСБ
|
2020
|
Леа Дрюкер
|
доктор Бальме
|
2015-2017
|
Флоранс Луаре
|
Марі-Жанна Дютиєль, заступник начальника бюро (згодом начальник)
|
2015-2020
|
Зінеб Трикі
|
Надя Ель Мансур, спеціаліст з історії Сирії, працівниця ЄС, коханка Малотрю
|
2015-2020
|
Жонатан Заккаї
|
Раймон Систерон, працівник бюро. В першому сезоні куратор агента «Циклона»
|
2015-2020
|
Бред Ліленд
|
Пітер Кеседи, резидент ЦРУ в Парижі
|
2015-2016
|
Альба Гайя Крагеде Беллуджі
|
Прюне Дебаї, донька Малотрю
|
2015-2020
|
Мехді Неббу
|
Рашид Бенарфа 'Циклон', агент
|
2015-2016
|
Мое Барель
|
Шапур Замані, син одного з лідерів Ірану, об'єкт для вербовки під ім'ям «Карамель»
|
2016
|
Цікаві факти
- Головний герой, розвідник Малотрю у виконанні Матьє Кассовітца протягом п'ятьох сезонів розмовляє чотирма мовами: французькою, англійською, арабською, російською.
- В першій серій 4-го сезону, на знімку з банкомату, де Малотрю знімає гроші наче в Москві, чітко видно напис «Беларусбанк», та дата білоруською мовою — «21 студзеня».
- Головні події 4-го сезону за сценарієм відбуваються в Москві, але зйомки проходили в Києві.[2][3] Зокрема в ролі фасаду «Інституту сейсмології ім. Булгакова» виступає корпус Київського політехнічного інституту.
- Французькі кіберспеціалісти негативно відгукуються про рівень українських колег, порівнюючи їх із росіянами в епізоді кібератаки на таємний «21 центр».
- Незважаючи на російську агресію проти України, Харківську конференцію кіберфахівців відвідують працівники ФСБ.
- Обмін агентів відбувається на тимчасово окупованій території Донецької області.
Стереотипи про українок
В першому сезоні (серія 2) коханка головного героя поширює образливі стереотипи про українських жінок як от, запитуючи його як він пояснив свою відсутність вдома, говорить: «Ти їм сказав, що був із українською повією?» (в оригіналі використовується ще образливіше слово). На що герой відповідає «Так, сказав».
Загалом зневажливі, у Франції узагальнення такого типу мають особливо негативне емоційне забарвлення, і могло би спричинити публічний осуд, якщо було б, наприклад, спрямовано на представників медиа-активних національних меншин Франції, а іноземний фільм, де б таким чином відгукувались про самих француженок, призвів би до національного скандалу.
Див. також
Примітки
Посилання