Бурхард II (герцог Швабії)

Бурхард II
Народився	883 або 884 невідомо
Помер	29 квітня 926 або 911 Новара, П'ємонт, Італія ·загиблий у бою
Діяльність	аристократ
Титул	герцог
Посада	герцог Швабії^[d]
Рід	Hunfridings^d
Батько	Бурхард I (герцог Швабії)
Мати	Liutgard of Saxony^d
Брати, сестри	Louis^d[1], Hildegard^d[1] і Udalrich von Schwaben^d
У шлюбі з	Regelinda^d
Діти	Бурхард III (герцог Швабії), Берта Швабська, Adalrich^d, Gisela Gräfin von Schwaben^d[2] і Hicha von Schwaben^d[2]

Бурхард II (нім. Burchard II.; 883/884 — 29 квітня 926) — 3-й герцог Швабії в 917—926 роках. Відновив та посилив вплив свого роду в Швабії.

Життєпис

Походив з алеманського роду Бурхардінгерів. Старший син Бурхарда I, герцога Швабії, та Лютгарди Саксонської, дочки Людольфа, герцога Саксонії. Народився у 883 або 884 році. 904 року оженився з донькою графа Цюріхгау. 909 року батько став герцогом, але 911 року за рішенням короля Конрада I був страчений. Бурхард разом з братом Удальріхом втік до Північної Італії.

Повернувся до Швабії наприкінці 913 або на початку 914 року, де отаборився в Гоентвілі. Бурхард оголосив себе маркграфом Реції. Його взяли в облогу королівські війська. Але Бурхард чинив спротив до 915 року, коли до Швабії з військом вдерся Ерхангер, герцог Швабії, та його брат Бертольд. Невдовзі повстав стриєчний брат Бурхарда — Генріх, герцог Саксонії. Після цього з Ерхангером в битві біля Вальвіса в Геґау завдав поразки королю Конраду I.

Король Конрад I в свою чергу звернувся по допомогу до церкви. У вересні 916 року в Гоенальтгаймі зібрав синод, в якому взяв участь вищий клір Франконії, Швабії та Баварії, а також папський легат. Синод підтримав короля і засудив Ерхангера і Бертольда на довічне ув'язнення. Намагаючись примиритися з королем, брати 917 року прибули до королівського двору, проте Конрад I всупереч рішенню синоду наказав стратити Ерхангера, Бертольда і їх небожа Ліуфріда.

У відповідь Бурхарда було обрано новим герцогом Швабії, він вступив у союз з Арнульфом, герцогом Баварії. У 919 році після смерті Конрада I підтримав обрання новим володарем Німеччини Генріха, герцога Саксонії. Натомість той визнав Бурхарда II герцогом Швабії. Того ж року після смерті впливового констанцького єпископа Солома III поширив вплив на Цюріхгау і Тургау, які передав братові Удальріху. Король Генріх I також надав Бурхарду II право розпоряджатися церковними посадами в Швабії. До 920 року заснував монастир Св. Маргарити в Вальдкірху.

926 року Бурхард II виступив на допомогу Рудольфу II, королю Бургундії та Італії, проти якого виступив Гуго Бозонид. Втім біля Новари швабське військо потрапило у засідку й зазнало нищівної поразки, а сам Бурхард II загинув, після цього король передав Швабію Герману фон дер Веттерау.

Родина

Дружина — Регелінда, донька Ебергарда I, графа в Цюріхгау.

Діти:

• Гізела (бл. 905—923/925), абатиса монастиря Св. Маргарити в Вальдкірхі
• Гіха (бл. 905 — після 950), дружина графа Вернера V фон Герренберг
• Бурхард (бл. 906—973), герцог Швабії у 954—973 роках
• Берта (бл. 907—961), дружина: 1) Рудольфа II, короля Бургундії і Італії; 2) Гуго, короля Італії та Нижньої Бургундії
• Адальріх (пом. після 973), чернець в абатстві Айнзідельн

Джерела

• Alfons Zettler: Geschichte des Herzogtums Schwaben. Kohlhammer, Stuttgart 2003, ISBN 3-17-015945-3, S. 103ff
• Gerhard Hartmann, Karl Schnith: Die Kaiser — 1200 Jahre europäische Geschichte. Genehmigte Lizenzausgabe für Verlagsgruppe Weltbild GmbH, Augsburg, 2003 ISBN 3-8289-0549-8

1. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 288–289. — ISBN 978-2-9501509-3-6
   d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577
2. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824