На станції зупиняються лише приміські електропотяги (ЕР2, ЕР2Р, ЕР2Т).
Історія
Станція була відкрита 1870 року[2] для обслуговування будівництва самого міста, а згодом Харківського коксохімічного заводу і Будянського порцеляно-фаянсового заводу. Станцію було електрифіковано у 1978 році під час електрифікації лінії Мерефа — Люботин — Мерчик[3].
Шляховий розвиток
Станція має 5 приймально-відправних колій. Існує 2 платформи. Головні колії — І та ІІІ, ІІ та IV — вантажні колії. V колія використовується для маневрових робіт.
У часи роботи Будянського фарфоро-фаянсового заводу станція головним чином здійснювала вантажні операції цього заводу.
Споруди
На платформі розташована дерев'яна будівля вокзалу 1870 року, яка є історичною пам'яткою[4].
↑Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
↑А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 297. — 100 000 прим.(рос.)