Микола Головань почав вчитися скульптурі у 1959 році у Львівському мистецькому училищі імені Івана Труша. Після закінчення навчання в 1965 році повернувся до Луцька, де перед цим провів більшість дитинства. В батьківському обійсті, розташованому в районі Теремне, створив перші авторські скульптури. Пізніше обійстя було знесено, а родина Миколи Голованя отримала квартиру. Частину своїх скульптур Головань вирішив подарувати місту для облаштування Центрального парку Луцька. Після цього скульптор звернувся до тодішнього голови Луцького міськвиконкому Юрія Сулівіна з проханням виділити йому ділянку землі для облаштування майстерні. Таку ділянку було надано на березі Стиру[1].
Проєкт будівлі розробив у 1980 році архітектор Ростислав Метельницький. За його задумом, Микола Головань міг прикрашати будинок на свій розсуд власними скульптурами, барельєфами тощо. Спочатку діяльність скульптора наражалася на перевірки влади, але в часи Перебудови будинок почав набувати сучасного вигляду — рясно прикрашеної як зовні, так і всередині, споруди. Будинок належить заповіднику та не приватизований скульптором[2]. Будинок і подвір'я відкриті для нерегулярних екскурсій, які проводив сам Микола Головань[3]. Також скульптор прикрасив своїми роботами вулицю Лесі Українки, Центральний парк та в інші куточки Луцька[1].
У 2005 році скульптор втратив сина, який помер через інфаркт. У 2016 році Головань отримав звання «Почесний громадянин міста Луцька»[1]. В 2021 короткометражний фільм про його будинок та інші роботи ввійшов до короткого листа Канського фестивалю короткометражних фільмів[4].
Микола Головань помер 1 лютого 2022 року[5]. Його дружина Тамара згодом повідомила про плани відкрити в будинку музей[6]. У липні 2022 розпочався ремонт фасаду та впорядкування прибудинкової території. Вдова скульптора відкрила для туристів не лише подвір’я, але й внутрішні кімнати будинку[7].
Скульптури
Подвір'я, стіни, дах будинку прикрашають кам'яні й бетонні скульптури різних стилів. На багатьох зображено міфічні (такі як Атлант, Феміда) та релігійні фігури (Христос, Богоматір, апостоли, янголи), алегоричні зображення (лицарі, леви, монахи), а також відомі історичні постаті, пов'язані з Луцьком — князі Любарт і Вітовт, Данило Братковський[8].
Загалом будинок і територія навколо містять понад 500 творів. Сам автор волів називати свій будинок «будинком-вернісажем». Над входом розміщений родинний вензель — Н. М. Г. На фронтоні будинку розташовано барельєф із зображенням членів сім'ї скульптора: самого Миколи Голованя, дружини, дочки та сина. Масою він — півтори тони, а виготовлений із зеленого пісковика. Є «італійський» дворик, кузня. На подвір'ї розташовано численні деталі — брили різних каменів й безліч великих і малих скульптур, що ще не отримали свого місця в композиції[8].
Будинок має оригінальне оздоблення не тільки зовні, а й всередині. Зокрема, всередині розташована інкрустована каменем і деревиною кухня з масивним кованим каміном[8].
Обнесений будинок кам'яною огорожею, зовні якої також розташовано низку скульптур. Головна з них — скульптура Мадонни з немовлям, яка стоїть на самому березі Стиру[8].