PROFILBARU.COM

Сергій Олександрович Борзенко
Сергій Олександрович Борзенко
Народився	20 червня (2 липня) 1909; м. Харків
Помер	19 лютого 1972 (62 роки); Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Діяльність	письменник
Мова творів	українська та російська
Роки активності	з 1944
Жанр	оповідання, нарис, повість
Членство	СП СРСР
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди	;
	Борзенко Сергій Олександрович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Борзенко.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Борзенко Сергій Олександрович.

~~|Примітки=~~

Борзе́нко Сергі́й Олекса́ндрович (* 20 червня (2 липня) 1909(19090702), Харків —† 19 лютого 1972, Москва) — український і радянський прозаїк.

Життєпис

Сергій Олександрович Борзенко народився у Харкові. До 1941 року жив і працював в Україні.

У 1933 році закінчив Харківський електротехнічний інститут. У 1932—1934 роках працював в газеті «Правда Краматорська», і там зібрав і об'єднав молодих літераторів, створивши міське літературне об'єднання Краматорська.

Учасник Другої світової війни.

Під час війни — фронтовий кореспондент газети 18-ї армії «Прапор Батьківщини», газети 1-го Українського фронту «За честь Батьківщини». З 1944 року — кореспондент газети «Правди».

Фронтова доля розпорядилася так, що журналіст і письменник С. О. Борзенко фактично очолив один із загонів десанту морських піхотинців тих, що 1 листопада 1943 року узяли штурмом і утримували плацдарм на Кримському узбережжі в районі селища Ельтіген, у ході Керченсько-Ельтігенської операції військ Північно-Кавказького фронту і Чорноморського флоту.

За героїзм і мужність, проявлені під час висадки десанту на Керченський півострів, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року майорові адміністративної служби Борзенку Сергію Олександровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

Член КПРС з 1942 року.

Творчість

Перша збірка — «Народження комуніста» (укр. мовою, 1933).

Твори

«Народження комуніста» (укр. мовою, 1933)
«Десант в Крым» (1944)
«Повинуясь законам Отечества» (1950)
«Корея у вогні» (1951 рік)
«Мужність Кореї» (1953 рік)
«События и люди», К. (1956)
«Жизнь на войне» (1958)
«Повести». М., 1959
«Який простір!» (книги 1—2, 1958—63)

Перекладені українською

«Тамань», К.—X. 1945;
«Хоробрість», К., 1948;
«Скоряючись законам Вітчизни», К., 1949;
«Втамування спраги», К., 1952.

Як спеціальний кореспондент «Правди» написав цикл нарисів про Корею — «Корея у вогні» (1951 рік), «Мужність Кореї» (1953 рік).

Темі жовтневого перевороту і становлення радянської окупації України присвячений роман «Який простір!» (книги 1—2, 1958—63 роки).

Як військовий кореспондент освітлював події на радянсько-китайському кордоні в період озброєного конфлікту в районі острова Даманський 2—15 березня 1969 року.

Помер в Москві, де і похований на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди та пошанування

Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ст. — двома, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки — трьома, медалями, а також іноземними орденами.

У Харкові його ім'ям названо вулицю і школу № 30, в якій створений музей. У Краматорську ім'ям Сергія Борзенка названа площа, на якій розташовувалася редакція газети «Краматорська Правда».

Література

Борзенко Сергій Олександрович (письменник). // Сайт «Герои страны» (рос.).
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 530.
Різниченко Т. М. Борзенко Сергій Олександрович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 219.
Сваричевський А. Вогненні рядки: С. О. Борзенко про події війни на Поділлі // Матеріали ІХ Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 1995. — С. 57—59.
Борзенко Алексей. Слово об отце // Знамя. — 1985. — № 12. — С. 227—235.