Площа острова — 5,91 км²; довжина — близько 5 км; розміри приблизно 4,6×2,2 км, довжина берегової лінії — 18,147 км[2]. Береги острова кам'янисті, є затоки і бухти, а також велика кількість печер. Мінімальна відстань до найближчого острова Вис становить близько 4,2 км. Найвищою точкою острова є гора Стражениця (239 метрів)[1].
У центральній частині острова є родючі землі. В північній частині ростуть сосни. Решта частина острову вкрита заростями маквісу або голими скелями. Прибережна смуга багата на рибу[3]. Рибальство та виноградарство є основними галузями економіки Бишево.
Історія
У 1050 році Іван Грилич із Спліта заснував на острові монастир, що простояв порожнім протягом 2 століть через небезпеку піратства. Біля руїн монастиря збереглася церква Сильвестра I[4].
Цікаві місця
Родзинкою острова є Блакитний грот, увійти до якого можна тільки по воді, і доступний він з 1884 року[3]. Довжина гроту — 18 метрів, глибина і висота по — по 6 метрів[1]. Висота входу в печеру — півтора метра, ширина — 2,5 метра[5]. З 10-ї до 13-ї години сонячні промені, що потрапляють у грот, відбиваються від моря і забарвлюють печеру в блакитний колір, а предмети, що знаходяться у воді, — в срібний[3].
Примітки
↑ абвOpća enciklopedija Jugoslavenskog leksikografskog zavoda. — Zagreb: 1977 Т. 1. — P. 748.