«Битва за Москву» (рос.«Битва за Москву») — російська радянська широкоформатна кіноепопея з двох фільмів, знята спільно кінематографістами СРСР і Чехословаччини, за участю кінематографістів НДР і В'єтнаму у 1985 році, присвячена початковому періоду Німецько-радянської війни (подій 1941 року). Режисера Юрій Озеров.
Створена на основі документальних матеріалів кіноепопея з хронікальною точністю відтворює великі битви Німецько-радянської війни — Перший героїчний опір Червоної армії в Брестській фортеці й перша поразка Гітлера — розгром німецьких військ під Москвою. У двох фільмах кіноепопеї немає вигаданих персонажів. Тільки реальні люди з конкретними біографіями.
У першому фільмі («Агресія») зображені події, що відбувалися в Європі, Азії та на території СРСР напередодні й на початку Німецько-радянської війни. Німеччина готується до нападу на Радянський Союз, про що в Москву доповідає ряд радянських розвідників. Відмовившись виконувати наказ Центру про повернення в Москву, радянський розвідник Ріхард Зорге продовжує роботу в Японії й правильно повідомляє про реальну дату нападу Німеччини на СРСР. Однак Сталін не довіряє цим повідомленням, що призводить до фатального прорахунку і величезних поразок і втрат. Стає видна правота начальника Генерального штабу Червоної армії Георгія Жукова, який попереджав про прорахунки в підготовці до війни. Дається велика картина масштабних битв початку війни (бої в Бресті, танкова битва під Дубно, оборона Могильова, Смоленська битва).
Другий фільм («Тайфун») охоплює події від початку розробки гітлерівським штабом операції захоплення Москви до основних битв великої битви за Москву. Ріхард Зорге знову повідомляє правильну інформацію про те, що Японія до кінця 1941 року і на початку 1942 року не виступить проти СРСР, що позбавляє країну від виснажливої війни на два фронти. Для Ріхарда Зорге передача цієї інформації виявляється фатальною — передавач пеленгує японська контррозвідка, а самого Зорге заарештовують і засуджують до смертної кари. Але в Москві до цього донесення Зорге вже прислухалися. Сталін зміг без особливого ризику зняти зі східних кордонів країни 26 кадрових, добре навчених далекосхідних дивізій і перекинути їх на Західний фронт, під Москву, що запобігло її захопленню гітлерівцями. Полководницький талант Георгія Жукова і героїзм рядових радянських громадян, як військових, так і ополченців, дозволяють відкинути німецькі війська від околиць Москви. Показані масштабні кадри оборонних боїв (у тому числі подвиги подільських курсантів і 28-ми панфіловців) і контрнаступу радянських військ.
У всьому змісті кіноепопеї простежується ідея переваги військового таланту полководця Георгія Жукова та героїзму рядових радянських людей над нерішучістю і підозрілістю Йосипа Сталіна і дурістю і боягузтвом частини вищого командування Червоної Армії на початку війни.