|Ukrcenter= |Примітки=
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Бестужев.
Олекса́ндр Олекса́ндрович Бесту́жев — (літературний псевдонім — Марлінський) — (23 жовтня (3 листопада) 1797(17971103) — 7 (19) червня 1837) — російський письменник, декабрист. Разом з Рилєєвим видавав альманах «Полярная звезда» (1823–1825).
Біографія
Народився в Петербурзі. Батько — Бестужев Олександр Федосійович (1761—1810), артилерійський офіцер, служив у флоті, з 1800 року правитель канцелярії Академії мистецтв, письменник. Мати — Параска Михайлівна, з міщан. Виховувався в Гірському корпусі, але не закінчив його, вступив юнкером в лейб-гвардії Драгунський полк в ескадрон, що стояв під Петергофом у Марлі (звідси псевдонім).
Прозаїк, критик, поет. З 1818 почав друкуватися в журналах. У 1823–1825 видавав разом з Рилєєвим альманах «Полярна зірка»[2]. Дійсний член Вільного товариства любителів російської словесності.
Член Північного товариства (1824), активний учасник повстання на Сенатській площі. У ніч на 15 грудня 1825 року з'явився з повинною в Зимовий палац, в той же день був відправлений у Петропавловську фортецю.Засуджений по 1 розряду на каторжну роботу на 20 років. 22 серпня 1826 року термін скорочений до 15 років. Після вироку відправлений у Роченсальм, а потім за особливим височайшим повелінням Бестужева заслано в Якутськ, 1829 переведено в діючу армію на Кавказ рядовим. У середині серпня 1829 року прибув до Тбілісі, зарахований в 41 єгерський полк. У 1835 році підвищений в унтер-офіцери і відправлений в один з Чорноморських лінійних батальйонів, які перебували в експедиції проти горців. За відзнаку підвищений у прапорщики (1836). Загинув у сутичці з горцями на мисі Адлер.
Його твори, насичені романтичними легендами, яскравими деталями побуту й кавказькою екзотикою, були дуже популярними.
Тарас Шевченко в повісті «Музикант» дещо іронічно згадував пишномовність і риторичність Бестужева (один із персонажів повісті, захоплюючись Бестужевим, намагався наслідувати його стиль).
Твори
Рік |
Назва українською мовою |
Оригінальна назва |
Примітки
|
1821 |
«Замок Венден» |
«Замок Венден» |
|
1821 |
«Поїздка в Ревель» |
«Поездка в Ревель» |
|
1823 |
|
«Роман и Ольга, повесть 1396 года» |
|
1823 |
|
«Вечер на бивуаке», «Второй вечер на бивуаке» |
|
1824 |
|
«Наезды» |
|
1824 |
«Замок Нейгаузен» |
«Замок Нейгаузен» |
за твором знятий фільм «Лицарський замок» (1990)
|
1825 |
«Ревельський турнір» |
«Ревельский турнир» |
|
1825 |
«Зрадник» |
«Изменник» |
|
1825 |
«Кров за кров» |
«Кровь за кровь» («Замок Эйзен») |
|
1825 |
«Ніч на кораблі» |
«Ночь на корабле» |
|
1825 |
|
«Взгляд на русскую словесность в течение 1824 и начале 1825 года» |
Критика
|
1830 |
|
«Испытание» |
|
1830 |
|
«Вечер на Кавказских водах в 1824 году» |
|
1831 |
«Лейтенант Білозір» |
«Лейтенант Белозор» |
|
1831 |
|
«Страшное гадание» |
|
1831 |
|
«Латник» |
|
1831 |
|
«Аммалат-Бек» |
Аммалат-Бек (Умалат-Бек) — учасник антиросійських повстань на Кавказі у першій третині ХІХ століття[3]
|
1831 |
|
«Красное покрывало» |
|
1832 |
«Фрегат „Надія“» |
«Фрегат „Надежда“» |
|
1832 |
«Листи з Дагестану» |
«Письма из Дагестана» |
|
1834 |
|
«Мореход Никитин» |
|
1835-36 |
|
«Мулла-Нур» |
|
1835 |
|
«Он был убит» |
|
|
|
«Роман в 7 письмах» |
|
|
«Андрій Переяславський» |
«Андрей Переяславский» |
повість у віршах
|
Примітки
Джерела
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной.-М.,"Наука", 1988
- Декабристы. Избранные сочинения в двух томах. т.1.-М.,изд-во «Правда», 1987, с.245 — 418
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво |
|
---|
| Генеалогія та некрополістика |
|
---|
| Література та бібліографія |
|
---|
| Словники та енциклопедії |
|
---|
| Довідкові видання |
|
---|
| Нормативний контроль |
|
---|
|