Вперше з'явилися в імперії Ахеменідів в VI столітті до нашої ери.
«Безсмертні» докладно описані Геродотом, який позначав їх як «десять тисяч» або (з грец.Αθάνατοι — безсмертні). За однією з версій, вони отримали таку назву в результаті того, що Геродот переплутав перські слова Anūšiya (супутники) і Anauša (безсмертні). Інша версія пояснює походження назви тим, що, як тільки хтось з «безсмертних» гинув, його замінювали іншим, тим самим підтримуючи число безсмертних постійним (10 000 осіб).[1][2][3]
Загони «безсмертних» формувалися тільки з мідійців, персів та еламітів, причому перша тисяча, яка становила особисту охорону царя , формувалася виключно з перської знаті. Підготовка починалася ще в дитинстві. Обов'язковими для «безсмертного» були вміння добре стріляти з лука і їздити верхи, а згодом також суворе дотримання вченню Заратустри.
Сучасний малюнок, що зображає екіпіровку «безсмертного»
Безсмертні були екіпіровані шкіряною бронею і плетеними щитами і озброєні короткими списами з залізними кінцями і луками з очеретовимі стрілами . Вони могли боротися і як важка піхота, і як кіннота. «Безсмертні» були малоефективні в бою з противниками, які використовують списи або довгі мечі (наприклад, грецькі гопліти).
«Безсмертні» брали участь у більшості важливих битв Перської імперії, зокрема, у війні з Нововавілонським царством в 547 році до н. е.., в завоюванні ЄгиптуКамбісом (525 рік до н. е..), в походах Дарія I в Індію та Скіфію, але особливо відомо їх участь в Греко-перських війнах, коли «безсмертними» командував Гідарн. Після Греко-перських воєн загони «безсмертних» були розформовані.
«Безсмертні» знову з'явилися в Сасанідському Ірані; сасанідські «безсмертні» були схожі на своїх попередників, їх чисельність також становила 10 000 чоловік, але на відміну від «безсмертних» епохи Ахеменідів вони були кінними. У Візантійської імперії під час правління Іоанна Цимісхія також був сформований загін елітної кавалерії, названий «безсмертними».
Сучасний час
«Безсмертними» в сучасній іранській армії називалася гвардія останнього шахаІрану; їх загальна чисельність становила 4-5 тисяч чоловік, включаючи батальйон танків Чифтен. Після революції 1979 року ця гвардія була розформована.
«Безсмертні» в масовій культурі
Використання «безсмертних» при Фермопілах відображено у фільмах Триста спартанців (1962) і 300 спартанців (2007), хоча в обох фільмах їх зображення далеко від історичного (особливо у фільмі 2007 року, де вони одягнені в чорні обладунки з залізними масками з потворними обличчями і самурайськими мечами ).
