З 1990 по 2002 рік очолював трупу «Проєкт білий дуб» (Флорида), яку він заснував разом з Марком Морісом[7]. Від 2005 року художній керівник «Центру мистецтв імені Михайла Баришнікова»[8].
Знімався в кіно, зокрема в популярному телесеріалі «Секс і місто». Зіграв колишнього радянського танцюриста-«неповерненця» у фільмі «Білі ночі» (1985). Брав участь у драматичному спектаклі «Метаморфози» (1989) на Бродвеї.
В лютому 2022 виступив проти російського вторгнення в Україну[9]. У березні того ж року разом із письменником Борисом Акуніним та економістом Сергієм Гурієвим запустив благодійний проєкт «Справжня Росія» (True Russia), спрямований на збір коштів на користь українських біженців[10][11]. Сайт проєкту був заблокований на вимогу Генпрокуратури Росії 24 травня 2022 року, після чого Баришников звернувся з відкритим листом до Володимира Путіна: «Такі, як ми, принесли більше честі російському світу, ніж вся ваша неточна високоточна зброя. Вашому російському світу — світові страху, світові, що спалює підручники української мови, не бувати, доки є ми, щеплені в дитинстві від цієї чуми. Нашому ж світу бути — незважаючи на всі ваші блокування. Ми знаємо, як зберегти цінності нашого російського світу. А ваш світ, якщо не прокинеться, помре від своїх страхів.»[12]
Фільмографія
Точка звороту (The Turning Point) — 1977
Білі ночі (White Nights) — 1985
Справа фірми (Company Business) — 1991
Секс в місті (серіал) — 2003—2004
Приватне життя
Багато років живе у фактичному шлюбі з танцівницею Американського театру-балету та журналісткою Лізою Райнгарт (Lisa Rinehart), з якою має трьох дітей: сина Пітера (* 1989), дочок Анну (* 1992) та Софію (* 1994).
З американською акторкою Джессікою Ленґ має дочку Александру (* 1981).
Під час роботи в Американському театрі балету мав роман із партнеркою Гілсі Кіркланд. Подробиці їх складного роману балерина опублікувала 1986 року в автобіографії «Dancing on My Grave»[13].
Цікаві факти
Михайло Баришников номінувався на «Оскар» за роль другого плану в картині «Поворотний пункт». Фільм був представлений в одинадцяти номінаціях на премію, але не отримав жодної.
Втеча Баришникова із СРСР нагадала такий же вчинок 13-річної давнини іншої радянської балетної зірки — Рудольфа Нурієва. Цій події присвятив сатиричний експромт відомий російський актор і поет Валентин Гафт:
На гастролях был балет, все собрались — Миши нет! Оказалось, он — на месте. остальные — просто вместе.
Поет Йосип Бродський присвятив Баришникову кілька віршів: «Класичний балет є замок краси…» [11] (зі збірки «Частина мови») і «Раніше ми поливали газон з лійки…» (з книги «Пейзаж з повінню»).
Барышников Михаил Николаевич // Иванян Э. А.[ru] Энциклопедия российско-американских отношений. XVIII—XX века. — М.: Международные отношения, 2001. — 696 с. — ISBN 5-7133-1045-0.
Красовская В.[ru]. Михаил Барышников // Профили танца. — СПб. : Академия Русского балета имени А. Я. Вагановой, 1999. — С. 331—352. — 400 с. — (Труды Академии Русского балета имени А. Я. Вагановой). — 2000 екз. — ISBN 5-93010-001-2.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
