Бакаєв Олександр Олександрович

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина=

Олександр Олександрович Бакаєв
Народився	11 квітня 1927(1927-04-11) Миколаїв
Помер	28 листопада 2009(2009-11-28) (82 роки) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Україна
Діяльність	економіст
Галузь	економіка
Заклад	Інститут кібернетики АН УРСР
Науковий ступінь	доктор економічних наук^[d]
Членство	НАНУ
Партія	КПРС
У шлюбі з	Бакаєва Євгенія Леонідівна
Діти	Бакаєв Леонід Олександрович
Нагороди

Олександр Олександрович Бакаєв (11 квітня 1927(19270411), Миколаїв — 28 листопада 2009, Київ) — український науковець-економіст, фахівець з економічної кібернетики, академік АН УРСР (з 18 травня 1990 року)^[1].

Біографія

Народився 11 квітня 1927 року в Миколаєві. Здобув освіту спочатку в Челябінському технікумі залізничного транспорту, а потім — у Всесоюзному заочному інституті інженерів залізничного транспорту. Член ВКП (б) з 1949 року^[2].

Упродовж 1962—1963 років навчався в аспірантурі Інституту кібернетики АН УРСР. Більше 30 років був завідувачем відділу цього інституту. Від 1997 року очолював відділ Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України.

Близько 30 років був заступником голови вчених рад із захисту докторських дисертацій з економічних наук в Інституті кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України та головою спеціалізованої вченої ради із захисту на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій та систем НАН України та МОНУ та членом спеціалізованої вченої ради з присудження наукового ступеня кандидата наук у Київському університеті економіки та технологій транспорту.

Могила Олександра Бакаєва

Помер на 83-му році життя 28 листопада 2009 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′8.55″ пн. ш. 30°30′10.52″ сх. д.).

Син — економіст-міжнародник, фахівець з економічної кібернетики, доктор економічних наук Леонід Бакаєв (1950—2023).

Наукова діяльність

Основні напрями наукової діяльності — розробка методологічних засад та створення економіко-математичних моделей розвитку і функціонування складних систем різного рівня ієрархії та призначення; визначення методологічних підходів до моделювання економіки України з урахуванням чинників, що сприяють економічному зростанню; створення інформаційних технологій оцінки структурних змін у різних галузях економіки.

Автор понад 250 наукових праць, зокрема 23 монографій, серед яких:

• «Мікроекономічне моделювання та інформаційні технології»;
• «Международные транспортные коридоры Украины: сети и моделирование»;
• «Макроеконометричне моделювання економічного розвитку України»;
• «Теоретичні засади логістики»;
• «Економіко-математичні моделі економічного зростання», написані у співавторстві.

Підготував 22 доктора та майже 90 кандидатів наук.

Входив до складу редколегій таких фахових наукових часописів, як «Економіка і прогнозування», «Економіка промисловості», «Регіональна економіка», «Управляющие машины и системы», «Залізничний транспорт України», «Судоходство», «Економічна кібернетика».

Під керівництвом Олександра Олександровича проводилась координаційна робота із впровадження економіко-математичних методів, моделей та інформаційних технологій у розвиток та функціонування окремих складових економіки України, результатом чого була підготовка, редагування та видання збірників наукових праць «Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем» та «Автоматизовані системи управління і нові інформаційні технології».

Відзнаки

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, почесною грамотою Президії ВР УРСР. Заслужений діяч науки і техніки України.

Лауреат Державної премії УРСР, Державної премії України в галузі науки і техніки, Державної премії СРСР, премії Ради Міністрів СРСР, премії імені О. Г. Шліхтера Аграрної академії наук УРСР, лауреат премії Премії НАН України імені В. С. Михалєвича (2006).

Примітки

1. Сайт НАН України. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 8 квітня 2012.
2. Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 8 квітня 2012.

Джерела

• Сайт бібліотеки імені Вернадського [Архівовано 14 квітня 2012 у Wayback Machine.]