Народився у с. Воронинці Чорнобаївського р-ну на Черкащині. У 1971 році закінчив Мельниківську середню школу. З 1972 по 1974 — служба у лавах Радянської армії. Після демобілізації працював художником-оформлювачем на Черкаському об'єднанні «Азот», потім — на Черкаському комбінаті художньої реклами. З 1979 по 1985 організував групу художників-випускників Ленінградського вищого художньо-промислового інституту ім. В. І. Мухіної, що працювала над монументальними проєктами (розписи, мозаїки, вітражі) у Красноярську, Кемерово, Бєлово, Новокузнецьку, Якутську, Магадані, Усть-Нері. У 1986 повертається в Україну і розпочинає творчу діяльність.
Живе і працює у м.Черкаси. З 2014 року працює у співавторстві з Євгеном Матвєєвим в арттандемі БМ Бабак-Матвєєв. У 2017 році Микола Бабак організував і очолив однойменний благодійний фонд для впровадження більш ефективної діяльності щодо збереження української культурної спадщини та підтримки сучасного мистецтва.
Державні нагороди
Велика Срібна медаль Національної Академії мистецтв України (27 червня 2024) — за створення Колекції сучасного мистецтва для Черкаського обласного художнього музею і багаторічну творчу та дослідницьку діяльність в галузі збереження, презентації і промоції культурної спадщини України.
Народний художник України (23 січня2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[2]
Заслужений художник України (21 серпня2004) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, науковий та духовний розвиток України, зразкове виконання службового і військового обов'язку, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 13-ї річниці незалежності України[3]
«День ненароджених птахів» (1988 р.), «Де ви тепер, кати мого народу?» (1989 р.), «Ранкова сублімація» (1996 р.), проєкт «Діти твої, Україно» (2005 р.), проєкт «Жертвопринесення» (у співавторстві з Євгеном Матвєєвим) (2014 р.) ; монографія «Народна ікона середньої Наддніпрянщини XVIII-XX ст.» (2009 р.).[6]
Персональні виставки
2024 — «Наїв вільний» (виставка народної ікони, народної картини, сільської фотографії з колекції Миколи Бабака), Український Дім, Київ
2018 — «Fantasy and Fury: an Artistic Journey from Kyiv to New York» (у складі арттандему БМ Бабак-Матвєєв), Alexandre Gertsman Contemporary Art Gallery, Нью-Йорк
2016 — «Григорій Шевченко. Типи і види України, фотографії і листівки кін. XIX - поч. XX ст.» (з приватної колекції М.Бабака), Музей Тараса Шевченка, Канів
2015 — «Народна ікона Середньої Наддніпрянщини (18 — поч. 20 ст.)» (з приватної колекції М.Бабака), Черкаський художній музей
2006 — «Діти твої, Україно», пересувна виставка по художнім музеям України; «Небесна хроніка», Національний художній музей, Київ
2004 — «Небесна хроніка», Черкаський художній музей; «500 шедеврів Українського народного іконопису Центрального Подніпров'я 18 — поч. 20 ст.» (з приватної колекції М. Бабака), Черкаський художній музей
2021 — «Антракт», 17-а Міжнародна виставка сучасного мистецтва (у складі арттандему БМ Бабак-Матвєєв), Черкаський художній музей
2020 — «Діалоги», 10-а Міжнародна виставка сучасного мистецтва (у складі арттандему БМ Бабак-Матвєєв), Черкаський художній музей
2020 — «Мистецтво в часи пошесті», віртуальна виставка [9]
2018 — «Revelations», Alexandre Gertsman Contemporary Art Gallery, Нью-Йорк
2017 — «The Multidimensional Context of Art Beyond Post-Soviet Borders» (у складі арттандему БМ Бабак-Матвєєв), Alexandre Gertsman Contemporary Art Gallery, Нью-Йорк
1987 — Перша Республіканська виставка «Молодість України», Галерея НСХУ,Київ
Республіканська виставка «50 років Спілці художників України», Галерея НСХУ, Київ
1986 — Республіканська виставка ілюстрації і мистецтва книги, Галерея НСХУ, Київ
Громадська діяльність
У 2017 р. Микола Бабак ініціює створення Благодійної організації "Фонд Миколи Бабака", місією якого є збереження, презентація і промоція культурної спадщини і сучасного мистецтва України.
Літературна діяльність
У 1992 році М. Бабак видає антологію поетів Черкащини «Толока», де публікує цикл своїх поезій, а згодом організовує літературну групу «Гідрокартізон» і видає збірки літгрупи «Боже, ми вільні» та «Доба туманів». У 1995 був членом редколегії Черкаської газети «Місто», в якій були надруковані його культурологічні й мистецтвознавчі матеріали. У 1998 р. пише роман «Вільхова кров», за який отримує диплом «Найвизначніші люди і події Черкащини 1998 року» в номінації «Книга року». У 2001 році виходить другий роман М.Бабака «Едемські біси».
Колекціонування
М. Бабак має колекції народної ікони, народної картини, сільської фотографії та вжиткових речей Середньої Наддніпрянщини, які починає збирати з 1990 року. У 2000 році видано альбом «Ікони Шевченкового краю», в якому вперше представлена частина ікон з його колекції. У 2001 році М.Бабак презентував українську народну ікону Середньої Наддніпрянщини, наївний живопис, фотографії, рушники з власної колекції в НЦНК «Музей Івана Гончара». У лютому 2004 року в Черкаському обласному художньому музеї відбулася виставка «500 шедеврів Українського народного іконопису Центрального Подніпров'я 18-20 ст.» з приватної колекції М. Бабака.
Протягом двадцяти років художник збирав колекцію народної ікони. За визначенням фахівців це найвагоміша колекція української народної ікони Середньої Наддніпрянщини. Унікальність зібрання в тому, що воно представляє іконопис Шевченкового краю, де формувалися підвалини української нації, її мови і культури. Митець власним коштом не лише зібрав унікальні ікони, а й проводив реставраційні роботи. Колекція була ґрунтовно досліджена в монографії«Народна ікона Середньої Наддніпрянщини 18−20 ст. в контексті селянського культурного простору», одним із авторів якої був М.Бабак, за що весною 2010 року отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка. У 2016 році в Черкаському обласному художньому музеї відбулося відкриття постійно діючої експозиції «Народна ікона Середньої Наддніпрянщини XVIII-XX століть», що стало дарунком музею від Миколи Бабака.[13]
Із 2000 року М.Бабак збирає сільську фотографіюСередньої Наддніпрянщини кінця 19-20 ст., і ця колекція нараховує більше 5000 одиниць. Термін «сільська фотографія» позначає як сюжетний бік світлин, так і їхнє просторове походження, а також належність їхніх авторів-фотографів до сільської спільноти. Сільську фотографію справедливо можна вважати феноменом української традиційної культури, адже вона позначена жанровим розмаїттям (студійне та вуличне фото, портрети, групові знімки, пейзажі, репродукції, знімки архітектури, тварин, предметів, інтер'єрів тощо), багатством відтворюваних сюжетів, авторськими технологіями виготовлення та формальними художніми ознаками (використання різноманітних способів декорування і коригування).
У 2014 році за ініціативи М.Бабака та участі Інституту мистецтвознавства, фольклору і етнології НАН України створено монографію «Сільська фотографія Середньої Наддніпрянщини кінця 19-20 ст.»[17]. Вона є першим мистецтвознавчим, філософським, культурологічним та історико-етнографічним дослідженням культури селян Середньої Наддніпрянщини на матеріалі понад 5000 фотографій. Сільські фотографи документально зафіксували різні аспекти селянського побуту, народні традиції, матеріальну й духовну культуру в умовах політичних трансформацій і наступу міської та обивательсько-міщанської культури. Журі XVI Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2014» визнало монографію найкращою і присудило їй перше місце у номінації «Візитівка».
Бабак М. П. / Історія української культури. — К., 2011. — Т5. — Книга 1.
Бабак М. П. Вільхова кров [Текст]: роман / М. П. Бабак. — К. : АртЕк, 1998. — 328 с. : іл. — ISBN 966-505-120-2
Микола Бабак [Образотворчий матеріал]: [альб. репрод.] / М. Бабак. — Черкаси, 1994. — 24 с. : ілюстр.
Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культурного простору: [монографія / авт. проєкту М. Бабак; авт. тексту О. Найден; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Нац. акад. наук України та ін.]. — К. : Книга, 2009. — 544 с. : ілюстр.
Небесна хроніка [Образотворчий матеріал]: [фотоінсталяції] / М. Бабак; вступ. ст. О. Федорука. — К. : Логос, 2004. — 145 с. : ілюстр.