Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто

Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто

ісп. Complejo Astronómico El Leoncito
Купол телескопу ім.Хорхе Сахаде вночі Купол телескопу ім.Хорхе Сахаде вночі
31.7986° пд. ш. 69.2956° зх. д. / -31.7986; -69.2956
Країна	Аргентина
Розташування	провінція Сан-Хуан Аргентина
Організація	Національна науково-технічна дослідницька рада (CONICET) Аргентини
Код	829
Висота	2483 м.н.м.
Відкрито	1983
Сайт:	El Leoncito Astronomical Complex
Інструменти:
телескоп ім. Хорхе Сахаде	2,2 м рефлектор рефлектор Річі — Кретьєна
Сонячний субміліметровий телескоп	1,5 м радіотелескоп
телескоп ім. Гелен Сойєр Хогг	0,6 м рефлектор Кассегрейна
Астрограф для південної півкулі	0,5 м рефлектор
телескоп ім. Хорасіо Г'єліметті	0,4 м рефлектор Шмідта-Кассегрейна
Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто (Аргентина)
Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто у Вікісховищі

Астрономічний комплекс Ель-Леонсіто (ісп. Complejo Astronómico El Leoncito, скор. CASLEO) — астрономічна обсерваторія у провінції Сан-Хуан Аргентини. CASLEO є однією з двох обсерваторій, розташованих у національному парку Ель-Леонсіто, частині країни, в якій рідко трапляється хмарне  небо. Іншим астрономічним закладом у парку є астрономічна станція Карлоса У.Сеско обсерваторії Фелікса Аґілара.^[1] CASLEO була заснована 1983 відповідно до угоди між Національною науково-технічною дослідницькою радою (CONICET) Аргентини, Міністерством науки, технології та інновації (MINCYT) Аргентини, Національним університетом Сан-Хуана (UNSJ), Національним університетом Ла-Плати (UNLP) та Національним університетом Кордови (UNC).^[2] Заклад відкрив свої двері 1986 року, а регулярні спостереження розпочались 1987 року.

Телескопи CASLEO розташовані на двох окремих ділянках у парку Ель-Леонсіто. Телескоп ім. Хорхе Сахаде та субміліметровий телескоп розташовані на головній ділянці на кордоні з Пампою де ла С'єнага дель Медіо (ісп. Pampa de la Ciénaga del Medio), разом з супровідними будівлями. Телескоп ім. Гелен Соєр Хогг, телескоп Г'єліметті та Астрограф для південної півкулі розташовані на Серро Бурек, приблизно за 1,6 км на північний схід та на 85 м вище. Дві ділянки розділені Арройо Ель Леонсіто, яка тече на захід у Барреал Бланко у Пампі де Ель Леонсіто. Транспортна відстань між двома ділянками становить приблизно 7 км^[3].

Телескопи

Телескоп імені Хорхе Сахаде

• 2,15 м телескоп імені Хорхе Сахаде (ісп. Jorge Sahade) — це рефлектор Річі — Кретьєна, збудований Boller & Chivens. Сорокатонний телескоп змонтований на екваторіальному кріпленні. Він був встановлений в обсерваторії 1984 року та почав регулярні спостереження 1987 року^[4], але початково його придбав Національний університет Ла-Плати ще у 1960-ті.^[2];
• 1,5 м сонячний субміліметровий телескоп (SST) — сонячний радіотелескоп, спроєктований для спостережень за сонячними спалахами на двох довжинах хвиль субміліметрового діапазону. Він був створений у партнерстві CASLEO та Центру Маккензі радіоастрономії та астрофізики Бразилії, з меншою участю інших організацій. SST був встановлений 1999 року та почав регулярні спостереження 2001 р.^[5];
• 0,61 м телескоп ім. Гелен Соєр Хогг — класичний рефлектор Кассегрейна, збудований «Competition Associates» та встановлений 1971 року у Південній обсерваторії університету Торонто, яка розташовувалась у обсерваторії Лас-Кампанас, Чилі. 1997 року Південна обсерваторія університету Торонто була закрита, а телескоп надали у вічну оренду CASLEO, де його встановили 1998 р.^[6]. До переміщення телескоп був присвячений Гелен Соєр Хогг;
• 0,45 м Астрограф для південної півкулі (ASH) — рефлектор на екваторіальному кріпленні. Це партнерський проєкт CASLEO та Астрофізичного інституту Андалусії, Іспанія^[7];
• 0,41 телескоп ім. Орасіо Г'єліметті (ісп. Horacio Ghielmetti, THG) — рефлектор Шмідта-Кассегрейна, створений «Meade Instruments» та встановлений на екваторіальному кріпленні. Він управляється CASLEO та Інститутом астрономії та космічної фізики Аргентини^[8].

Див. також

• Південна обсерваторія університету Торонто
• Перелік астрономічних обсерваторій

Примітки

1. PN El Leoncito. Administración de Parques Nacionales. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 23 січня 2012.
2. Complejo Astronómico El Leoncito - History, Visitors, etc. Complejo Astronómico El Leoncito. Архів оригіналу за 15 грудня 2011. Процитовано 23 січня 2012.
3. Відстані оцінені з використанням інструменту виміру відстаней Google Maps
4. Complejo Astronómico El Leoncito - Jorge Sahade Telescope. Complejo Astronómico El Leoncito. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 23 січня 2012.
5. Complejo Astronómico El Leoncito - Solar Submillimeter Telescope. Complejo Astronómico El Leoncito. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 23 січня 2012.
6. Complejo Astronómico El Leoncito - Helen Sawyer Hogg Telescope. Complejo Astronómico El Leoncito. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 23 січня 2012.
7. Complejo Astronómico El Leoncito - Astrograph for the Southern Hemisphere. Complejo Astronómico El Leoncito. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 23 січня 2012.
8. Complejo Astronómico El Leoncito - Horacio Ghielmetti Telescope. Complejo Astronómico El Leoncito. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 23 січня 2012.

Посилання

• Complejo Astronómico El Leoncito [Архівовано 4 вересня 2018 у Wayback Machine.] (ісп.)
• Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas [Архівовано 15 березня 2014 у Wayback Machine.] (ісп.)