Арвідс Ґріґуліс

Арвідс Ґріґуліс
латис. Arvīds Grigulis
Народився12 жовтня 1906(1906-10-12)
Ладська волость, Вольмарський повіт (територія Юмправського маєтку)
Помер5 жовтня 1989(1989-10-05) (82 роки)
Рига
ПохованняКладовище Райнісаd
ГромадянствоЛатвія Латвія
Діяльністьписьменник, літературознавець, драматург
Галузьтворче та професійне письмоd[1], проза[1], поезія[1], літературознавство[1] і перекладацтво[d][1]
Alma materЛатвійський університет
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Знання мовлатиська[2] і російська[1]
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоСП СРСР
Жанрп'єса, роман, розповідь, поезія
ПартіяКПРС
У шлюбі зMirdza Klavad
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія
IMDbID 5043450

Арвідс Ґріґуліс (латис. Arvīds Grigulis; *29 вересня 1906, Ладська волость, Вольмарський повіт (територія Юмправського маєтку) — †5 жовтня 1989, Рига) — латвійський письменник і літературознавець.

Біографія

Народився 29 вересня 1906 в Ладській волості Вольмарського повіту (територія Юмправского маєтку) в селянській родині. У 1935 закінчив юридичний факультет Латвійського університету. З 1945 викладав там же на кафедрі латвійської літератури. Академік Академії наук Латвії (1978). Доктор філологічних наук (1973). Автор досліджень з історії та теорії літератури.

Помер 5 жовтня 1989.

Творчість

Літературну діяльність розпочав в 1927. З 2-ї половини 1940-х виступав як драматург. Його п'єси відрізняються яскравими сатиричними образами, гострими діалогами. Автор висміює буржуазних націоналістів і куркулів, зачіпає теми війни, праці і моралі. У роки Німецько-радянської війни співробітник дивізійної газети «Латвійський стрілець». Автор спогадів, повістей для дітей та юнацтва. Склав збірник «Латвійська літературна критика». У 1950 переклав на латвійську мову «Слово о полку Ігоревім».

Твори

Збірки віршів

«Записки репортера» (1929) «Імітація в серці» (1931) «Землянка» (1943) «В бурю» (1946) «Гілка бузку» (1959) «Осінній дощ» (1966) «Вітер співає в прибережних вербах» (1968) «Другі півні» (1970) «Маргіналії» (1972)

П'єси

  • «В яку гавань?» (1945)
  • «Як в Гарпетерах історію робили» (1946)
  • «Глина і порцеляна» (1947)
  • «Професор влаштовується» (1954)
  • «Солдатська шинель» (1955)
  • «Балтійське море шумить» (1957)
  • «І так буває на білому світі» (1959)
  • «Свою кулю не почуєш» (1966)
  • новела у віршах «В будинку втомлених» (1934)
  • збірка оповідань «Крізь вогонь і воду» (1945)
  • роман «Коли дощ і вітер стукають у вікно» (1965)
  • роман «Люди в саду» (1940) знятий фільм на Ризькій кіностудії (1990)
  • книга «Листи поетесі Камілли» (1981)

Повісті для юнацтва

  • «Третя бригада» (1950)
  • «Прикордонники, два хлопчика і собака Марс» (1952)
  • «На вулиці Леніна горить світло» (1953)
  • Склав збірник «Латиська літературна критика» («Latviešu literatūras kritika», 1956-1960).

Нагороди та премії

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

  • Энциклопедический словарь, т. 1, М., «Большая советская энциклопедия», 1953—1955
  • Большая советская энциклопедия
  • Театральная энциклопедия

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!