Апети́т (лат.appetitus — прагнення; також жадо́ба[1], їстіве́ць[2]) — емоційневідчуття, яке пов'язане з потребою споживання їжі, характеризується вибірковим відношенням якості їжі, залежить від багатьох факторів і, зокрема, від відчуття голоду.
Механізм виникнення апетиту складний, він залежить як від безумовних рефлексів на їжу, так і від численних умовних. Апетит визначається багатьма факторами. Добрий апетит є одним з істотних показників норм, життєдіяльності організму і водночас, як показали дослідження І. П. Павлова та його учнів, важливою її передумовою. Апетит треба відрізняти від відчуття голоду, що зумовлене збіднінням організму на необхідні для його життєдіяльності речовини. При більшості захворювань апетит знижується, але іноді він буває хворобливо підвищеним (деякі нервово-психічні захворювання, діабет, ожиріння) або спостерігається хворобливий потяг (зокрема, при вагітності) до вживання в їжу незвичайних речовин — крейди, деревного вугілля.
Відсутність апетиту
Причинами відсутності апетиту можуть бути непатологічні чинники: переїдання, недосипання, перевтома і т.п; так і патологічні, наприклад дисбактеріоз, ендокринні хвороби, хронічні хвороби шлунка, психічні захворювання, інтоксикація, вірусні та інфекційні захворювання та інші.[3]
Регулювання апетиту
Значною мірою апетит залежить від психіч. діяльності людини.
