Андруші́вська астрономі́чна обсервато́рія «Липне́вий ра́нок» — приватна астрономічна обсерваторія в Україні. Розташована в селі Гальчин, що поблизу міста Андрушівка (Житомирська область).
Історія
Обсерваторія побудована Юрієм Іващенком, дитинство котрого пройшло в Андрушівці.
Почала будуватись 1998 року. Була домовленість з АН України про використання 8-метрового цейсівського куполу (оптика фірми Zeiss). Він уже близько 10 років лежав у розібраному стані (маса шість тонн) у Головній астрономічній обсерваторії НАН України. Через розпад СРСР Академія не мала коштів на реалізацію попередніх планів на його встановлення.
Телескоп був наданий Міжнародним центром астрономічних та медико-екологічних досліджень (цей центр є складовою частиною Національної АН України) й переправлений з піку Терскол (Росія) як майно України. Багато часу й зусиль пішло на монтаж та налагодження обладнання.
12 квітня 2001 року, коли людство відзначало 40-річчя першого польоту в космос, Андрушівська обсерваторія розпочала свою наукову роботу.
Під час відкриття обсерваторію відвідала делегація учених-астрономів, серед яких були Ярослав Яцків, Клим Чурюмов, Василь Івченко, Віталій Кислюк, Ростислав Кондратюк, директор Житомирського музею космонавтики ім. С. П. Корольова Ольга Копил.
Українська астрономічна асоціація визнала Андрушівську обсерваторію як таку, що почала діяти, i прийняла її до своїх лав колективним членом.
Обсерваторія має поетичну назву «Липневий ранок» («July Morning»).
Перші успіхи
Спершу в обсерваторії постійно працювали п'ять ентузіастів. У ніч з 18 на 19 вересня 2003 року під час спостереження за транснептуновим об'єктом вони побачили потік астероїдів. Сім з них раніше не були відомі науці, про що андрушівські астрономи негайно повідомили у Міжнародний центр малих планет, що розташований у Гарварді. Звідти прийшла відповідь, що 5 об'єктів вже зафіксували американці, проте два зарахували Андрушівці.
Малій планеті Сонячної системи під номером 117240 Міжнародна астрономічна спілка у 2006 році присвоїла ім'я українського обласного центру — Житомир.
У 2005–2012 роках Андрушівська обсерваторія входила до 20 найплідніших обсерваторій світу за спостереженнями малих планет.[1]
Обсерваторія та обладнання
- 8-метровий купол та касегренівський рефлектор з діаметром головного дзеркала 60 см. Zeiss-600, головний павільйон
- Телескоп-рефлектор з діаметром головного дзеркала 60 см S-600 для спостережень за об'єктами техногенного походження та космічним сміттям (з 2009 р.), південна вежа павільйону «Східне око»
- Телескоп-рефлектор з діаметром головного дзеркала 12 см для аматорських спостережень, північна вежа павільйону «Східне око»
- CCD-Камери S1C-017 (Електрон-Оптроник, Санкт-Петербург), PL0900 та PL16803 (FLI, США).
Астрономічні відкриття
Серед інших в Андрушівській обсерваторії було відкрито три астероїди групи Амура — 2007 QA2, 2008 KB12 та 2011 HY52.[2][3]
Астероїди, відкриті в ААО, що отримали номери
Станом на 16 грудня 2024 року 168 астероїдів, відкритих у Андрушівській астрономічній обсерваторії, отримали номери[4]:
Авторство більшості цих відкриттів (127 станом на 16 грудня 2024 року) вважається колективним і вказане як «Андрушівка» (Andrushivka). За абсолютним рейтингом відкривачів малих планет за кількістю відкриттів андрушівський колектив посідає 112-е місце у світі.[5]
Відкривачами решти 41 астероїдів у різних комбінаціях є Олег Геращенко, Юрій Іващенко, Георгій Ковальчук, Володимир Локоть, Петро Остафійчук, а також Дмитро і Петро Кириленки. З урахуванням цих 41 астероїдів обсерваторія посідатиме 93-е місце у світі.
Галерея
-
Перший павільйон
-
Телескоп Zeiss-600
-
Zeiss-600: камера та дзеркало
-
12-сантиметровий телескоп-рефрактор
-
Нічне небо над обсерваторією
Дивіться також
Примітки
Посилання
