Існують різні версії щодо походження назви Альбукерке[7]. Найпоширенішою є думка, що місто назвали на честь іспанського державного діяча і віцекороля Мексики Франциско Фернандеса де ла Куева, графа Альбуркерке (1617–1676). Альтернативна думка пов'язує назву з ім'ям португальського конкістадора Афонсу де Албукерке. Обидва імені пов'язані з назвою іспанського міста на кордоні з Португалією Альбуркерке. Існує думка, що місто назване на честь герцога Сан-Феліпе де Альбуркерке.
Історія
Місто було засноване як іспанський колоніальний пост у 1706 році, під назвою Ранчос де Альбукерке, у той час там проживало 18 сімей. Іспанська культурна спадщина збереглася і в сучасному місті.
Населення Альбукерке займалося переважно фермерським господарством, а саме місто було військовим постом вздовж стратегічно важливої дороги Каміно-Реал. Альбукерке було центром вівчарства на Заході[8]. Іспанці мали в місті свій військовий гарнізон з дати його заснування, а пізніше, в 1821 році Мексика також розмістила військовий гарнізон в Альбукерке. Місто будувалося за традиційною іспанською схемою: центральна площа була оточена урядовими будівлями, будинками містян і церквою.
Після захоплення Нью-Мексико американцями, в Альбукерке з 1846 по 1867 рік розташовувався федеральний гарнізон армії США. Під час Громадянської війни, у лютому 1862 року, місто зайняли війська Конфедерації під командуванням генерала Р. Сайбли, який незабаром повів свої основні частини на північ Нью-Мексико. Потім 8 квітня 1862 року в ході його відступу до Техасу під натиском військ Союзу, відбулася битва у Альбукерке проти загону солдатів Союзу під командуванням генерала Е. Кенбі. У цій битві, яка тривала весь день, сторони зазнали невеликих втрат, оскільки в ході битви війська двох генералів перебували на досить великій відстані одне від одного.
До початку XX століття Альбукерке швидко перетворилося на акуратне місто південного-заходу США, з населенням 8000 чол. в 1900 році. До того часу місто вже мало всі сучасні вигоди, у тому числі трамваї, які зв'язали Старе і Нове місто, а також незадовго до того був заснований кампус університету Нью-Мексико. У 1902 році поруч з новим пасажирським депо був побудований знаменитий готель «Альварадо», що залишався символом міста до знесення в 1970 році.
Сухий клімат Нью-Мексико сприяв на початку XX століття припливу до Альбукерке хворих на туберкульоз.
Перші мандрівники по шосе 66 з'явилися в місті в 1926 році, і для них незабаром уздовж дороги з'явилося безліч мотелів, ресторанів і крамниць з сувенірами.
Створення військово-повітряної бази Кертленд у 1939 році і бази Сендія на початку 1940 року, а також лабораторій при цій базі в 1949 році, зробило Альбукерке головним гравцем в Атомному столітті. Тим часом місто продовжувало збільшуватися, до 1960 року в ньому проживало вже 201 189 осіб. У 1990 році населення Альбукерке досягло 384 736, а в 2007 році становило 518 271. У червні 2007 року, Альбукерке був внесений до списку найбільш швидкозростаючих міст в країні, зайнявши, за даними Бюро перепису населення США, шосте місце[9].
Сучасні будівлі в центрі Альбукерке
У зв'язку з програмами вдосконалення та оновлення, починаючи з 1960-х років центр Альбукерке, як багатьох міст США, переживав спад у розвитку — багато історичних будівель були зруйновані в 1960-х і 1970-х роках, щоб звільнити місце для нових площ, висотних будівель і стоянок автомобілів у рамках міського етапу оновлення міста. Тільки починаючи з 2010 року, у центрі міста почалося відновлення характерного вигляду Альбукерке, шляхом реконструкції та оновлення історичних будівель.
З початку XXI століття населення Альбукерке продовжувало швидко зростати. Населення міста в 2009 році становило 528 497 осіб, порівняно з 448 607 чол. за переписом 2000 року. В агломерації кількість жителів Альбукерке досягло 907 775 осіб, і, згідно з прогнозами університету бізнесу і економічних досліджень Нью-Мексико, збільшиться до 2 млн осіб до 2030 року[10].
На початку XXI століття адміністрація Альбукерке доклала значних зусиль з подолання високого рівня злочинності, пік якої припав на 1990-ті роки. За даними ФБР, з 1997 по 2012 рік в місті спостерігався спад щорічного показника насильницьких злочинів при неухильному зростанні чисельності населення[11].
Альбукерке лежить у північній частині екорегіону пустелі Чіуауа.[13][14]
Розміщене в центрі Нью-Мексико, місто зазнає помітного впливу від сусідньої напівпустелі плато Колорадо, гір Аризона-Нью-Мексико та екорегіону Південно-Західних плато та рівнинних степів.
Альбукерке одне з найвищих міст над рівнем моря серед великих міст в Сполучених Штатах. Висота міста коливається від 1 490 м над рівнем моря поруч з Ріо-Гранде (в долині) до більш ніж 1 950 м у передгірних районах. Аеропорт міста знаходиться на висоті 1 631 м над рівнем моря.
Річка Ріо-Гранде виглядає «екзотичною» річкою, бо тече через пустелю, як і Ніл.
Згідно з переписом 2010 року[19], у місті мешкали 545 852 особи в 224 330 домогосподарствах у складі 133 887 родин. Густота населення становила 1112 особи/км². Було 239166 помешкань (487/км²).
До двох чи більше рас належало 4,6 %. Частка іспаномовних становила 46,7 % від усіх жителів.
За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 24,0 % — особи молодші 18 років, 63,9 % — особи у віці 18—64 років, 12,1 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 35,1 року. На 100 осіб жіночої статі у місті припадало 94,4 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 91,7 чоловіків також старших 18 років.
Середній дохід на одне домашнє господарство становив 64 188 доларів США (медіана — 47 030), а середній дохід на одну сім'ю — 76 564 долари (медіана — 59 513). Медіана доходів становила 44 273 долари для чоловіків та 37 889 доларів для жінок.[Прим. 1] За межею бідності перебувало 19,2 % осіб, у тому числі 26,3 % дітей у віці до 18 років та 9,8 % осіб у віці 65 років та старших.
Цивільне працевлаштоване населення становило 259 547 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 26,3 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 14,6 %, мистецтво, розваги та відпочинок — 11,5 %, роздрібна торгівля — 11,3 %.
Еліс Мернер Агогіно (нар. 1952) — американський інженер-механік, відома своєю діяльністю із залучення жінок до інженерії та досліджень штучного інтелекту.