Алуніт Статус IMA перевизначений (Rd)[d] [ 1] IMA-номер IMA1987 s.p. Абревіатура Alu [ 2] Хімічна формула KAl₃(SO₄)₂(OH)₆ [ 3] Клас мінералу Сульфати (мінерали) Nickel-Strunz 10 7.BC.10 [ 4] [ 5] Dana 8 30.2.4.1 Колір білий, сірий, жовтий, зеленкуватий Форма кристалів кубічна, товстотаблитчаста Сингонія тригональна Просторова група кристалографічна група 166 d [ 3] Злам нерівний, раковистий Твердість 3,5—4 Блиск скляний до перламутрового Прозорість прозорий Колір риси білий Густина 2,6 — 2,9 Подвійне променезаломлення δ = 0,020 Радіоактивність 136,78 Названо на честь галуни (латина )[ 5] Особливі характеристики сильний піроелектрик Алуніт у Вікісховищі
Алуні́т або галуняк (від лат. alun — галун , галунний камінь) — мінерал з групи сульфатів , основний сульфат алюмінію та калію острівної будови.
Історія
Назва алуніт, похідна від "Alum" (з латинської «alumen»). Вперше мінерал був видобутий у 15 ст. в Тольфа , що поблизу Риму для виробництва алюмінію під контролем пап. У 1707 році він був описаний франц. хіміком і геологом Жаном-Клодом Деламетерієм як Алюмініліт, який потім був скорочений в 1824 році франц. геолог і мінералог Франсуа Салліс Бедан в Алуніт. Альбрехт Дюрер зобразив на його гравюрі Меленколію I (1514) і назвав алюнітний кристал [ 6] .
Загальний опис
Алуніт. Штат Юта , США.
Кристалічна структура алуніту
Склад: KAl3 [SO4 ]2 (OH)6 . Містить (%): K2 O — 11,37; Al2 O3 — 36,92; SO3 — 38,66; H2 O — 13,05.
Сингонія тригональна. Зустрічається у вигляді тонкозернистих і землистих мас та дрібних кристалів .
Колір з сіруватим, жовтуватим або червонуватим забарвленням. Просвічує до прозорого. Блиск скляний, іноді перламутровий полиск . Риса біла.
Кристали кубічні або товстотаблитчасті, звичайно в тонкозернистих, землистих, іноді волокнистих масах.
Густина 2,6-2,8, твердість 3,5-4.
Використовується для одержання галуну , сульфату , алюмінію , рідше — металевого алюмінію.
Утворюється при дії сірчистої пари на кислі вивержені гірські породи , а також при дії сульфатних поверхневих вод на глиноземисті породи.
Родовища алуніту відомі в Україні (на Закарпатті), в Казахстані , в Азербайджані . Використовують для одержання сульфату алюмінію.
Різновиди
Розрізняють:
алуніт залізний (відміна алуніту, яка містить до 5% Fe2 O3 ),
алуніт натріїстий (відміна алуніту, яка містить 4,41% Na2 O).
Див. також
Примітки
↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2015) — 2015.
↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press , 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X ; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
↑ а б Bayliss P. , Kolitsch U. , Nickel E. H. et al. Alunite supergroup: recommended nomenclature // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press , 2010. — Vol. 74, Iss. 5. — P. 919–927. — ISSN 0026-461X ; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2010.074.5.919
↑ Alunite: Alunite mineral information and data
↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org : The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA] , Coulsdon, Surrey : 2000.
↑ El enigmático poliedro de Alberto Durero en ’Melancolía I’. Una nueva interpretación mineralógica (PDF) (ісп.) . Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2018 .
Література
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького . — : Донбас , 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3 .
Лазаренко Є. К. , Винар О. М. Алуніт // Мінералогічний словник. — К . : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Алуніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С. , Суярко В. Г. , Іщенко Л. В. — Х . : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6 .
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ , 1974–1985.
Алуниты Закарпатья [ Сб. ] / Ю. А. Лейе, М. А. Клитченко, А. М. Авгитов, Э. П. Тихоненков. — М.: Недра, 1971. — 176 с.
Кашкай М. А. Алуниты, их генезис и использование : в 2-х томах. — М.: Недра, 1970. — Т. 1. — 318-400 с.
Кашкай Ч. М. Физико-химические условия алунитообразования. — Б.: Элм, 1972. — 81 с.
http://rruff.info/doclib/hom/alunite.pdf [Архівовано 15 грудня 2016 у Wayback Machine .]
Посилання
Література та бібліографія
Тематичні сайти Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль