PROFILBARU.COM

Александровський Михайло Костянтинович
Александровський Михайло Костянтинович
Народився	1 травня 1898; Волошки, Рівненський район, Рівненська область, Україна
Помер	15 листопада 1937 (39 років); Москва, СРСР; ·вогнепальна рана
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	СРСР
Військове звання	старший майор державної безпеки
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Александровський.

Миха́йло Костянти́нович Александро́вський (справжнє ім'я Федір Лазаревич Юкельзон, 1898 — 15 листопада 1937) — діяч радянських спецслужб, старший майор держбезпеки (1935).

Біографія

Народився 1898 року у селі Волошки Рівненського повіту Волинської губернії (за іншими даними — 1890 року у м. Рівне) в родині службовця. Служив канцеляристом у Земському союзі і в санітарно-технічних та епідемічних загонах, у травні 1917 вступив в РСДРП(б), більшовик. Вів підпільну роботу в Києві та Рівному, був арештований німецькими окупаційними властями. Під час громадянської війни командував партизанським загоном в Україні, в тилу петлюрівських військ. З 1919 — у Рівному: повітовий комісар юстиції, начальник судово-карного розшуку, член повітової ЧК, потім на політроботі в РСЧА. Після заняття Києва денікінцями працював у підпіллі. У 1919-20 — воєнком окремого полку.

У травні 1920 року переведений в органи ВЧК, уповноважений з інформації Особливого відділу 12-ї армії. Брав участь у розгромі військ Б. Савінкова, С. Булак-Балаховича. У вересні-жовтні 1922 року начальник, потім заступник начальника Економічного управління ДПУ УРСР. У 1925—1930 роках начальник Запорізького окружного відділу ДПУ, з 1931 року начальник 5-го відділення Особливого відділу ОДПУ СРСР.

1932 року знову переведений в ГПУ України: помічник начальника, 1933 року — начальник Секретно-політичного відділу і того ж року начальник Особливого відділу. У 1936—1937 роках начальник 3-го (контррозвідувального) відділу ГУДБ НКВС України. Керував проведенням масових репресій у військах Українського військового округу. З 11 січня 1937 року заступник начальника 4-го (розвідувального) управління Генштабу РСЧА, змінив на цій посаді Артура Артузова.

Нагороджений двома орденами Червоного Прапора і Червоної Зірки, знаком «Почесний працівник ВЧК-ГПУ».

8 липня 1937 року заарештований, Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до вищої міри покарання. Розстріляний 15 листопада 1937 року.