У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґрей.
Аласдер Ґрей або Еласдер Ґрей (англ.Alasdair Gray; 28 грудня1934, Глазго — 29 грудня2019) — шотландський письменник, драматург, поет, художник, ілюстратор, викладач. Літературні твори А. Ґрея поєднують у собі елементи реалізму, фентезі та наукової фантастики, відрізняються особливим і концептуальним оформленням, містять авторські ілюстрацій. Найвідоміший твір — роман «Ланарк: життя у чотирьох книгах[en]» (англ.«Lanark: A Life in Four Books», 1981), написаний упродовж тридцяти років. Уперше роман був опублікований 1981 року[12] і досі вважається класикою шотландської фантастичної літератури. Газета The Guardian назвала Ланарк «одним із визначних пам'яток у літературі ХХ століття[13]». Інший роман Аласдера Ґрея «Бідні-нещасні» (англ.Poor Things) був відзначений літературними преміями — Whitbread Book Award[14] і Guardian Fiction Prize[15] як найкращий роман 1992 рок
Загалом А. Ґреєм написано понад восьми романів, кілька збірок оповідань, віршованих творів і безліч п'єс. Окремі твори присвячено історії англійської літератури та політиці (підтримка соціалізму і незалежності Шотландії).
Як художник Аласдер Ґрей — автор численних картин і фресок. Одна з його фресок прикрашає ресторан Ubiquitous Chip (західна частина міста Глазго), інша — розписана на стелі аудиторіума церкви Оран Мор (шотл.Òran Mór) у Глазго і є найбільшою за розміром у Шотландії. Картини А. Ґрея зберігаються у колекціях багатьох музеїв та художніх галерей.
Письменник Вільям Селф (англ. Will Self) називає Аласдера Ґрея «творчим ерудитом із всебічним політико-філософським баченням»[16] і «великим письменником, можливо видатнішим за тих, хто живе сьогодні на цьому архіпелазі»[17]. Себе А. Ґрей називав «товстою, очкастою, лисіючою людиною, неухильно-старіючим пішоходом з Глазго[18]».
Аласдер Ґрей народився у передмісті Ридрі (англ. Riddrie) на сході Глазго в родині робітників. Батько багато років працював на фабриці, мав поранення, яке отримав під час Першої світової війни. Мати робила в магазині. Під час Другої світової війни Аласдер Ґрей був евакуйований до округу Пертшир, центральної Шотландії, а потім до округу Ланаркшир. Здобутий досвід і переживання пізніше відобразилися в його літературних творах. Сім'я мешкала в муніципальному будинку — форма громадського або соціального житла. Середню освіту майбутній письменник отримав у державній школі (англ. Whitehill Secondary School) передмістя Глазко. Саме тоді освіта передбачала відвідування публічних бібліотек і ознайомлення з суспільно-правовим мовленням: «тип освіти, який Британський уряд вважав марним, особливо для дітей британського робітничого класу», як пізніше писав Аласдер Ґрей.
1952—1957 роках А. Ґрей навчався у школі мистецтв (англ. The Glasgow School of Art), а потім, у період з 1958 по 1962 роки, працював викладачем у ній. У студентські роки розпочав працювати над майбутнім романом «Ланарк».
Після закінчення університету Аласдер Ґрей писав портрети і пейзажі, працював як «незалежний» письменник і художник. 1968 року прозвучали його перші п'єси на радіо і телебаченні. З 1972 по 1974 роки відвідував літературне товариство, організоване Філіпом Хобсбаумом (англ.Philip Hobsbaum). Там письменник знайомиться з Джеймсом Келманом, Ліз Лоххед (англ.Liz Lochhead), Томом Леонардом (англ.Tom Leonard), Аонгхасом Мак-Нексаілом (англ. Aonghas MacNeacail) і Джефом Торингтоном (англ. Jeff Torrington).
1977—1979 рр. Аласдер Ґрей займав посаду штатного письменника (англ. Writer-in-Residence) Університету Глазго, найбільшого в Шотландії освітнього закладу. 2001 року А. Ґрей, разом з Томом Леонардом і Джеймсом Келманом, розробили програму з креативного письма (англ. Creative Writing programme) для викладання в університетах Глазго і Стратклайді (англ. University of Strathclyde).
У 2001 році Асоціація шотландських націоналістів університету Глазго (англ.Glasgow University Scottish Nationalist Association) висунула А. Ґрея кандидатом на посаду ректора цього ж Університету. Але його конкурент на посаду, Ґрег Хемфіл (англ.Greg Hemphill), з невеликою перевагою отримав над ним перемогу.
Аласдер Ґрей двічі був одружений. Перша дружина, з 1961 по 1970 рр. — Інга Соренсон (англ. Inge Sorenson). Другий раз письменник одружився з Мораг Мак-Алпін (англ. Morag McAlpine), з 1991 року і дотепер. Має сина — Ендрю, 1964 року народження, який мешкає у Вест-Енд Глазго.
Політичні погляди
Аласдер Ґрей — шотландський громадянський націоналіст і республіканець. 1992 році у своїй книзі «Чому Шотландією повинні правити шотландці» (англ. Why Scots Should Rule Scotland) він зазначає, що: «Назва книги може прозвучати загрозливо для тих, хто живе в Шотландії, але народився і навчався в іншому місці, так що вже краще я поясню, що під словом Шотландці я маю на увазі кожного в Шотландії, хто може брати участь у голосуванні»[19].
Раніше А. Ґрей підтримував Шотландську національну (англ.Scottish National Party) і Шотландську соціалістичну (англ.Scottish Socialist Party) партії. Однак, 2010 року, він підтримав місцеву кандидатку від Шотландської ліберально-демократичної партії (англ. Scottish Liberal Democrat) на ім'я Кеті Гордон (англ. Katy Gordon)[20].
Цікаві факти
Письменник сам створює ілюстрації до своїх книг.
Улюблена фраза Аласдера Ґрея — «Працюй так, ніби живеш у перші дні найкращої нації» (англ. Work as if you live in the early days of a better nation), написана на стіні будівлі Канонгейту Шотландського Парламенту (англ. Canongate Wall, Scottish Parliament building[21].
Літературна творчість
Романи
Ланарк (англ.Lanark) — 1981 рік (роман перекладений російською мовою «Ланарк: жизнь в четырех книгах», 2009)
1982, Жанін (англ.1982, Janine) — 1984 рік (роман перекладений російською мовою «1982, Жанин», 2005[22])
Падіння Кельвіна Валкера: байка з шістдесятих (англ.The Fall of Kelvin Walker: A Fable of the Sixties) — 1985 рік
Аласдер Ґрей: критичні оцінки і бібліографія (англ.Alasdair Gray: Critical Appreciations and a Bibliography), автор: Філ Мурес (англ. Phil Moores) — 2001
Голоси сучасної Шотландії (англ.Voices from Modern Scotland: Janice Galloway, Alasdair Gray, Bernard Sellin) — збірка, 2007