Акант (архітектура)

Акант

Акант у Вікісховищі

Акант (аканф) (ведмежа лапа) — стилізоване декоративне зображення зубчатих листків рослини аканту, що вживалося у різноманітних орнаментальних композиціях, у побудові корінфських капітелей, модульйонів, акротерів, фризів, карнизів тощо.

Малюнок Вільяма Морріса

Природне листя аканта

Лист аканта (ліворуч) і деталь капітелі коринфського ордера у вигляді листа аканта

В Стародавній Греції аканти зображали з вузькими гострими лопатями, у Римі — ввігнутими у перетині, м'якими й тупими, що давали багату світлотінь (Acanthus mollis — ведмежа лапа). У європейському середньовіччі акант асоціювався з терновим вінцем — символом страждань Христа і символізував життя, біль та співчуття до ближнього, внаслідок чого відзначався динамічністю побудови й натуралістичністю зображення.

Широко застосовувався також в архітектурі ренесансу, бароко і класицизму, де теж мав характерні ознаки.

Література

• Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.

Посилання

• Акант (архітектура) [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Фото орнаментація аканту(англ.)