Відразу після закінчення університету молодому вченому було доручено проведення складної наукової експедиції Російської академії наук. Експедиція пройшла ділянку річки Олени від Качуги до низин. На невеликому баркасі Каяндер з помічниками спускалися за течією річки, зупиняючись кожні 30-40 кілометрів і досліджуючи ліс на глибину 10-15 км. Саме тут Каяндер зібрав матеріал, за яким пізніше створив свою, революційну для науки, систему класифікації лісів. Надалі займався вивченням лісів Фінляндії[4], в 1911 — 1934 був професором лісівництва, в 1934 — 1943 — Генеральним директором Лісопаркової служби Фінляндії.
У політику прийшов у 1922, коли президент Каарло Стольберг призначив його прем'єр-міністром, вдруге Каяндер зайняв посаду прем'єра в грудні 1924, обидва терміни його прем'єрства були нетривалі.
У 1927 Каяндер вступив у Національну прогресивну партію, а з 1933 по 1943 був її головою.
1929 — обраний в парламент Фінляндії. Коли Кюесті Калліо був обраний президентом в 1937, він доручив Каяндеру як лідеру Національної прогресивної партії сформувати уряд більшості. Каяндер сформував коаліційний уряд з двох найбільших партій в парламенті — соціал-демократів і Аграрної ліги.
Каяндер вважав неможливим напад СРСР на Фінляндію, тому надавав недостатньо уваги оснащенню фінської армії. В армії Фінляндії того часу існував іронічний вислів «Мода Каяндера»: призовникам видавали лише ремінь, емблему на головний убір (для виконання норм Гаазької конвенції про права військовополонених) і, в кращому випадку, гвинтівки.
Після початку Зимової війни Аймо Каяндер був відправлений у відставку[5].
Наукова діяльність
Період інтенсивної наукової діяльності Каяндер продовжувався лише з 1903 по 1913[6], однак за цей термін він зумів зробити ряд видатних відкриттів.
В ході своїх типологічних досліджень він виявив, що на півночі Європейської частини Російської імперії та в Сибіру існують ботанічні асоціації, схожі практично за всіма ознаками, крім одного: домінуючі види в них різні, хоча і близькі один до одного. Так, наприклад, в Європі це була ялина звичайна — в Сибіруялина сибірська, в Європі двохкісточник — в Сибірубекманія. Таким чином, ним було відкрите явище конвергенції на фітосоціологічному рівні. Такі асоціації Каяндер назвав вікаруючими, пізніше їм дали назву ізоценозів.
Також Каяндер одним з перших усвідомив важливість для фітосоціологічних досліджень територій річкової заплави. Так як повіні щороку проходять по-різному, то рослинність заплав досить мобільна і мінлива, в залежності від умов конкретного року. Однак Каяндер показав, що в подібних чергуваннях заплавних асоціацій залишається певний порядок, який визначається двома факторами: висотою над рівні води і інтенсивністю відкладення намулу.
Одним з найважливіших наукових досягнень Каяндера є створення системи класифікації лісів. Він запропонував класифікувати ліси за видами не основного, деревного ярусу, а за видами нижніх ярусів — ґрунтового, трав'яного, кущового. Індикаторні рослини з цих ярусів, як виявилося, мають набагато більш вузький екологічний діапазон, що дозволяє набагато точніше описувати конкретні біоценози, ніж спираючись тільки на дерева, здатні утворювати найрізноманітніші угруповання.