Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Аджі Рустам Іванович

Рустам Аджі
Рустам Іванович Аджі
Загальна інформація
Національністьциган
Громадянство Україна[1]
Місце проживанняМаріуполь
Народження3 березня 1973(1973-03-03) (51 рік)
Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Зріст174 см
Вага76 кг
Alma materДонецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортуборотьба
Дисциплінагреко-римська боротьба
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України
Клуб«Азовмаш» Маріуполь
Нац. збірнаУкраїна Україна
ТренериМикола Пустовалов — з 1982
Геннадій Узун — з 1990
Нагороди
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Чемпіонати світу з боротьби
Золото Атланта 1995 Греко-римська боротьба, 68 кг
Бронза Софія 2001 Греко-римська боротьба, 69 кг
Чемпіонати Європи з боротьби
Бронза Варшава 1997 Греко-римська боротьба, 69 кг
Чемпіонати Європи з боротьби серед молоді
Срібло Секешфегервар 1992 греко-римська боротьба, до 68 кг

Рустам Іванович Аджі (нар. 3 березня 1973(19730303), Жданов (тепер Маріуполь) — український борець греко-римського стилю, чемпіон та бронзовий призер чемпіонатів світу, бронзовий призер чемпіонату Європи, учасник двох Олімпійських ігор. Заслужений майстер спорту України з греко-римської боротьби. Перший в історії незалежної України чемпіон світу з греко-римської боротьби.

Біографія

Народився у Маріуполі, що на той час називався Жданов. Батько — росіянин, Іван Ілліч Тінтун, мати — циганка, Земфіра Асанівна Аджі. Через те, що батьки жили у громадянському шлюбі, Рустам був записаний на прізвище матері. Себе вважає циганом. Крім Рустама в подружжя було ще п'ятеро дітей. Всі вісім членів родини жили у невеликій двокімнатній квартирі з водою і туалетом на вулиці. Дитинство було бідним, бо батько був простим робітником з благоустрою парку, мати, як і багато інших представниць її національності, ворожила, або торгувала чимось.

Боротьбою почав займатися з 1982 року. Перший тренер — Микола Пустовалов, згодом тренувався у Геннадія Узуна. Останній допоміг Рустаму переселитися до гуртожитку, через те, що хлопцю було важко повноцінно займатися спортом і жити в тісній без зручностей квартири, в якій було завжди гамірно, і, до того ж, палили. Згодом дещо поліпшилося і матеріальне становище спортсмена, який почав отримувати збалансоване харчування на зборах, що проходили по сім-вісім разів на рік. Коли Аджі став чемпіоном Радянського Союзу, отримував більш-менш пристойну зарплату.

У 1992 році став віце-чемпіоном Європи серед молоді. Виступав за борцівські клуби «Азовмаш» та «Гелікон» (обидва Маріуполь). Чемпіон (1993–94, 1998) та володар Кубка (1998—2000) України. Відразу ж після його перемоги на чемпіонаті світу 1995 року до Рустама Аджі підійшов чемпіон світу, олімпійський чемпіон, президент Федерації спортивної боротьби Росії Михайло Маміашвілі і запропонував квартиру в Москві і хорошу зарплату, тільки щоб Рустам переїхав до Росії. Аджі відмовився, бо не хотів бути невдячним тренерам і клубу, що так багато для нього зробили. Натомність президент клубу «Азовмаш» Олександр Савчук вручив чемпіони ключі від машини і трикімнатної квартири.

У 2004 році після декількох поразок від молодого Володимира Шацьких, що згодом стане другим після Аджі українським чемпіоном світу з греко-римської боротьби, Рустам завершує виступи. Хоча на той момент йому було лише 31 рік — невеликий вік для борця, Аджі вирішує не брати участі в змаганнях, оскільки вважає неприйнятним для себе не бути першим. До того часу він заочно закінчив Донецький інститут фізкультури. Спортсмен переходить на тренерську роботу. Стає тренером Спортивного клубу «Азовмаш», з 2005 почав тренувати молодіжну збірну України з греко-римської боротьби. За 5 років збірна команда України, очолювана Аджі, завоювала 27 медалей на чемпіонатах Європи та світу.

Спортивні результати на міжнародних змаганнях

Виступи на Олімпіадах

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Літні Олімпійські ігри 1996 Україна Україна греко-римська боротьба, до 68 кг 13
Літні Олімпійські ігри 2000 Україна Україна греко-римська боротьба, до 69 кг 8

Виступи на Чемпіонатах світу

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 1994 Україна Україна греко-римська боротьба, до 68 кг 8
Чемпіонат світу з боротьби 1995 Україна Україна греко-римська боротьба, до 68 кг  Золото
Чемпіонат світу з боротьби 1997 Україна Україна греко-римська боротьба, до 69 кг 8
Чемпіонат світу з боротьби 1998 Україна Україна греко-римська боротьба, до 69 кг 16
Чемпіонат світу з боротьби 1999 Україна Україна греко-римська боротьба, до 69 кг 8
Чемпіонат світу з боротьби 2001 Україна Україна греко-римська боротьба, до 69 кг {{Бронзова

Виступи на Чемпіонатах Європи

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби 1994 Україна Україна греко-римська боротьба, до 68 кг 4
Чемпіонат Європи з боротьби 1996 Україна Україна греко-римська боротьба, до 68 кг 14
Чемпіонат Європи з боротьби 1997 Україна Україна греко-римська боротьба, до 69 кг Бронза
Чемпіонат Європи з боротьби 1998 Україна Україна греко-римська боротьба, до 69 кг 4
Чемпіонат Європи з боротьби 2001 Україна Україна греко-римська боротьба, до 76 кг 19
Чемпіонат Європи з боротьби 2002 Україна Україна греко-римська боротьба, до 74 кг 4

Виступи на інших змаганнях

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Кубок Вантаа з боротьби 1997 Україна Україна греко-римська боротьба, до 76 кг Срібло
Гран-прі Німеччини з боротьби 2003 Україна Україна греко-римська боротьба, до 74 кг  Золото

Виступи на змаганнях молодших вікових груп

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби серед юніорів 1991 СРСР СРСР греко-римська боротьба, до 63 кг 4
Чемпіонат Європи з боротьби серед молоді 1992 Україна Україна греко-римська боротьба, до 68 кг Срібло
Чемпіонат світу з боротьби серед молоді 1993 Україна Україна греко-римська боротьба, до 68 кг 5

Державні нагороди

Примітки

  1. Sports-Reference.com
  2. Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України» від 25 липня 2013 року № 392/2013. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 17 березня 2016.

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya