У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Іщенко .
М. О. Іщенко на олімпійському матчі СРСР — Кувейт, 21 липня 1980 Михайло Олексійович Іщенко (19 травня 1950 , м. Морозовськ Ростовської області , РРФСР ) — український гандболіст , воротар , олімпійський чемпіон монреальської Олімпіади в складі збірної СРСР з гандболу, тренер .
У 1975 закінчив Запорізький філіал Дніпропетровського металургійного інституту , пізніше — Київський державний інститут фізкультури .
Вихованець тренерів Валерія Зеленова, Леоніда Ратнера і Семена Полонського .
З 1968 по 1975 рік захищав ворота команди Запорізького індустріального інституту (м. Запоріжжя ), а згодом армійських клубів м. Київ (1975–83) і м. Львів (1983–84).
Іщенко виступав на трьох Олімпіадах, починаючи з мюнхенської , на якій збірна СРСР зайняла п'яте місце. Через чотири роки, в Монреалі, команда здобула звання олімпійських чемпіонів. На московській Олімпіаді збірна СРСР виборола срібні медалі.
Працював тренером броварської команди «Світлотехнік–Колос» і чоловічої національної збірної України з гандболу .
Заслужений майстер спорту СРСР (1976 ) з гандболу. Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1976), «За заслуги» ІІІ ст. (2002 ).
Энциклопедия олимпийского спорта: В 5-ти т. — Т. 5: Олимпийский спорт в Украине. — К., 2004. — С. 278.
↑ а б Olympedia — 2006.
