Катерина (1342—1427); чоловік: з 14 жовтня 1359 року Жан VI (1342—1388), граф д'Аркур та д'Омаль[2];
Маргарита (1344—1416); чоловік: з 20 травня 1368 року Арно Аманіє IX д'Альбре (пом. 1401), сеньйор д'Альбре, віконт де Тарта, граф де Дре;
Марія (1347—1401), пріореса в Пуассі з 1364 році, абатиса в Пуассі з 1380 року[2].
Чоловік Ізабелли Валуа загинув у битві при Пуатьє в 1356 році[3], а Ізабелла більше не виходила заміж. Її дворецьким був Жан Соньє, лицар, лорд Турі-он-Аброн, радник і камергер короля, бейлі Сен-П'єр-ле-Мутьє[4]. Після смерті чоловіка син Ізабелли Людовик став герцогом Бурбона. У тому року 1356 року Ізабелла влаштувала шлюб дочки Жанни з Карлом V Мудрим; тоді він був ще дофіном Франції, а Жанна стала дофіною Франції.
Після смерті чоловіка Ізабелла де Валуа пішла до монастиря. Вона померла у 1383 році у віці близько сімдесяти років, переживши чоловіка на 27 років.