PROFILBARU.COM

Дмитро Ігнатеско
Дмитро Дмитрович Ігнатеско
Дмитро Ігнатеско; Дмитро Дмитрович Ігнатеско
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	16 листопада 1976; с. Берестя, Чернівецька область, Україна
Смерть	11 серпня 2022 (45 років); (в бою з російськими окупантами)
Національність	молдованин
Псевдо	«Італієць»
Військова служба
Приналежність	Сухопутні війська
Вид ЗС	Механізовані війська
Формування	68 ОЄБр
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ігнатеско.

Дмитро́ Дми́трович Ігнате́ско — старший сержант підрозділу Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився 16 листопада 1976 року в с. Берестя Чернівецької області. Етнічний молдованин.

У рідному селі минули дитинство та юність. По завершенню школи навчався в Ставчанському технікумі. Згодом проходив строкову військову службу в десантних військах у м. Болграді на Одещині. Після демобілізації два роки працював у правоохоронних органах.

Коли йому виповнилось 23 роки, Дмитро переїхав до Італії, де протягом 18 років працював садівником. Через два роки вивіз до Італії і свою сім'ю. Мав там свою квартиру, високооплачувану роботу^[1].

24 лютого 2022 року з італійського радіо Дмитро почув про російське вторгнення в Україну й одразу ж виїхав до України. Протягом 26 годин прямував до України власним легковим автомобілем Alfa Romeo. До батьківської хати приїхав у п'ятницю. Батько просив перепочити, але Дмитро вже наступного дня прибув до ТЦК та СП. Далі, протягом двох тижнів навчань на одному з полігонів, підрозділ 68 ОЄБр, до якого був призваний Дмитро, був направлений боронити східні кордони. Воював на першій лінії фронту, старший сержант, мав позивний «Італієць»^[2].

Загинув 11 серпня 2022 року в боях з російськими окупантами внаслідок влучання ворожої міни в окоп (місце — не уточнено^[3]^[4].

Залишились дружина та донька.

Нагороди

орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.