1940 рік. Іванна Ставнича, дочка архієрея Теодозія, вступає до Львівського університету, відкритого після встановлення радянської влади. Однак секретар приймальної комісії, прихований націоналіст, заявляє дівчині, що її не прийняли через «соціальне походження». Іванна звинувачує радянську владу в несправедливості, в той час як насправді її наречений, фанатичний католик Роман Герета, приховав від неї правду про виклик на навчання, який прийшов з університету. Засмучена Іванна просить допомоги у митрополита Андрія Шептицького, глави греко-католицької церкви в Україні, і той радить Іванні піти в монастир.
Починається Німецько-радянська війна, німці входять до Львова. Іванна бачить, як служителі церкви співпрацюють з окупантами, благословляють розправи з партизанами, євреями і мирними жителями. Подруга Іванни, Юля, зводить дівчину з партизанами. Іванна вступає в їх загін, проте уніати дізнаються про це і починають полювання за юною партизанкою... Життя Іванни закінчується трагічно - німецькі загарбники заарештовують її і після жорстоких тортур стратять.
Друга премія на Всесоюзному кінофестивалі в 1960 році в Києві.
Факти
Фільм став одним з найкасовіших - за перший рік прокату в СРСР стрічку подивилося 30,2 млн. глядачів.
Фільм, що вийшов в 1960 році в прокат в католицькій Польщі, згідно де-яких джерел був відданий анатемі Папою Римським Іоанном XXIII, хоча достовірність цього сумнівна, оскільки анатемі (відлученню від церковної громади) можуть піддаватись лише певні особи (а не фільми)[1].
