Єн Ґейл

Єн Ґейл
дан. Jan Gehl[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Єн Ґейл 2006 року
Народження17 вересня 1936(1936-09-17)[1][2] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна
(підданство)		Королівство Данія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняДанська королівська академія витончених мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор, містобудівник Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдокторський ступінь[3]
Нагороди
CMNS: Єн Ґейл у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Єн Ґейл (дан. Jan Gehl; нар. 17 вересня 1936, Копенгаген) — данський архітектор і консультант з міського дизайну з Копенгагена, його кар'єра була зосереджена на покращеннІ якості життя у містах, методами переорієнтації міського дизайну на пішоходів та велосипедистів. Він є засновником фірми Gehl Architects[en].

Біографія

Єн Ґейл народився 17 вересня 1936 року в Копенгагені, Данія. У 1960 році отримав ступінь магістра архітектури у Данській королівській академії витончених мистецтв в Копенгагені. У 1966 році Гейл отримав грант від академії на «вивчення форм і використання громадських місць», відтоді він викладає там. Крім того, він запрошений професор в Канаді, США, Новій Зеландії, Мексиці, Австралії, Бельгії, Німеччині, Польщі та Норвегії. У 2000 році він заснував власне архітектурне бюро Gehl Architects.

Вплив

У 1971 році Ґейл опублікував свою книгу «Життя між будинками» (дан. Livet mellem husene). Ґейл виступає за розумний і простий підхід до поліпшення міського простору: систематичне документування міського простору, поступові поліпшення і знову документування.

У своїй книзі «Громадські місця. Громадське життя»(англ. Public Spaces, Public Life) Ґейл описав, як такі поступові поліпшення перетворили Копенгаген з автомобільного міста у пішохідне за 40 років. Пішохідна вулиця Строгет в Копенгагені — найдовша торговельна пішохідна зона в Європі — головним чином стала такою в результаті роботи Ґейла. Єн Ґейл часто використовує слово «копенгагенізувати» (англ. Copenhagenize), щоб описати своє бачення того, як міські центри можуть імплементувати велосипедну культуру.

Єн Ґейл спільно з менеджеркою видавничих проєктів архітектурного бюро Gehl Architects, Біргіттою Сварре, написали книгу «Як вивчати міське життя». Книга «Як вивчати міське життя» — унікальне дослідження, присвячене методам вивчення міського життя. В основу книги лягли майже півстолітні праці Яна Гейла, результати його роботи в Школі архітектури при Данській королівській академії витончених мистецтв в Копенгагені, а також в компанії Gehl Architects. На прикладах міст, таких як Мельбурн, Копенгаген, Нью-Йорк, Єн Ґейл показує, як такі дослідження можуть зробити міста зручними для жителів[4].

У 2018 році Єн Ґейл був промовцем на міжнародному архітектурному фестивалі «CANactions», що проводиться щороку у Києві. Також на фестивалі було представлено його книгу перекладену українською: «Міста для людей»[5].

Ґейл брав участь у багатьох проєктах міського дизайну по всьому світу:

  • У 2004 році на замовлення державного органу «Транспорт для Лондона» він провів дослідження за якістю громадського простору у Лондоні, підтримані містом Вейкфілд в області розробки якісних громадських місць, в рамках ініціативи, відомої як «Проєкт Каслфорд» (англ. The Castleford Project).
  • У 2007 році його найняв Департамент транспорту Нью-Йорка для зміни вулиць Нью-Йорка, щоб поліпшити життя для пішоходів і велосипедистів[6].
  • Ґейл розробив рекомендації щодо гуманізації громадських просторів Нью-Йорка, Лондона і Москви.
  • Ґейл проводив дослідження «Громадське життя» для ряду міст Австралії і Новій Зеландії: Мельбурна (1994 і 2004), Перта (1995 і 2009), Аделаїди (2002)[7], Сіднея (2007)[8], Окленда (2008) і Крайстчерча. У 2010 році міська рада Гобарта найняла Ґейла для підготовки стратегії дизайну міста.
  • У 2015 році акімат казахстанського міста Алмата запросили Ґейла для кардинальної зміни вигляду міста[9].

Примітки

  1. ↑ а б в Kraks Blå Bog — Т. 2008/09.
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #139240772 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Jan Gehl & Birgitte Svarre. HOW TO STUDY PUBLIC LIFE. https://gehlpeople.com/ (англійська) . Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021. [Архівовано 2021-04-26 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Ґейл, Єн (2018). Міста для людей (українська) . Київ, Україна: КЕНЕКШЕНС. с. 304. ISBN 978-966-500-823-1.
  6. ↑ New York City DOT Releases World Class Streets Report, Calling for Enhanced Public and Pedestrian Space (англійська) . New York City Department of Transportation. 14.11.2008. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  7. ↑ City of Adelaide — Public Spaces and Public Life 2002 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2007. Процитовано 26 квітня 2021.
  8. ↑ Sydney CBD Public Life and Public Spaces Survey. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.
  9. ↑ Косенов, Алдияр (09.03.2015). Датскому архитектору доверили изменить облик Алматы. https://tengrinews.kz/ (російська) . Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!